У Житомирському обласному краєзнавчому музеї готують експозицію, присвячену стародавньому життю на планеті. У виставковій залі зібрали експонати від початку зародження видимих неозброєним оком живих організмів: стародавні багатоклітинні організми, молюски, перші рослини та скелет динозавра.
Подивитися експозицію можна буде найближчим часом – підготовку вже майже закінчили, зараз готують документальний супровід та етикетки, анонс відкриття буде на сторінці музею у Facebook. Проте завідувач відділу природи Петро Печенюк погодився провести мініекскурсію для читачів Житомир.info.
“Ми хочемо показати людям унікальні речі, яких вони ніколи не бачили. Багато зразків, які ми тут експонуємо і яких раніше у нашому музеї не було, подаровані нам нашими друзями та меценатами. Ці експонати зовні непримітні, проте в Україні їх майже ніде не експонували. Їм на пів мільйона років більше, ніж динозаврам. Вони утворилися у Протерозойську еру, коли зароджувалося життя. Це приблизно 640 млн років тому. Тоді не було ні життя на суші, ні хребетних. Життя тільки зароджувалося у морі, і почали з’являтися багатоклітинні організми. Ось це ми маємо відбитки медузоподібних колоній, які жили на дні. Це найдавніші сліди життя, які можна побачити неозброєним оком.
Цей унікальний зразок у нас, на жаль, один. Що ви бачите на цій “іржі”? Це вуглефіковані відбитки найдавніших наземних рослин – псилофіти. Таких зразків в Україні практично немає.
У нашому регіоні було море. Тут водилися різноманітні молюски. Ось – морський гребінець, який жив уже тоді і до сьогодні живе у морі. У морських відкладах з нашої території є різноманітні молюски. Цей зразок дуже цікавий, бо цей морський гребінець навіть не втратив колір”, – розповів науковець.
Одним з найекзотичніших експонатів виставки є скелет динозавру – пситтакозавру. Таких скелетів у світі лише близько чотирьох сотень.
“Раніше у Житомирі не експонували справжніх динозаврів. Причина цього те, що на нашій території у ті далекі часи завжди було море. Суші не було і тому не було сухопутних динозаврів, були лише водні. У нашій експозиції, до прикладу, будуть представлені зуби морського динозавра мозазавра із Тунісу. Сухопутні динозаври жили на інших частинах планети, наприклад, де зараз Китай, Монголія. Там було їх дуже багато, і, власне. звідти вони зараз кочують по світу. Цей скелет не наш, нам дозволили його тимчасово виставити. Зараз ми розвиваємо активні зв’язки з науковцями і колекціонерами з України, і київський палеонтолог Дмитро Пилипенко за допомогу у зборі скелета дозволив нам певний час його експонувати.
Цей динозавр належить до групи птахотазових динозаврів. Зовні він дещо нагадував птаха, ходив на двох задніх лапах, як ходить курка. Передня частина у нього була урівноважена важким довгим хвостом ззаду. Він міг швидко бігати, і його не заносило на поворотах. А передніми лапами він тримав гілочку з листям і об’їдав її. У нього немає хижих зубів, до яких ми звикли. Якщо уважно подивитися, то побачите у нього щось подібне до дзьоба. В перекладі на нашу мову його назва означає динозавр-папуга. Це один з невеликих динозаврів. Час існування динозаврів припадає на Мезозойську еру Юрський період. Приблизно в цей час і жив цей динозавр”, – розповів чоловік.
Скелет науковець збирав близько 10 місяців. Для того, щоб його зібрати, він навіть спеціально викував арматуру.
“Це не є кістки. За мільйони років кістковий матеріал перетворився на камінь. Він дуже крихкий і працювати з ним надзвичайно важко. Його ніхто не міг зібрати 14 років. Якщо придивитися, можна побачити сліди склейки. Не можна сказати, що він високоточно зібраний – тут попрацювали до мене, наробили трішки помилок, наприклад, тут дещо переплутані хребці, але вони зібрані на клей, якій зараз без втрат неможливо роз’єднати, тому я залишив як є. Але в цілому люди можуть отримати уявлення про скелет справжнього динозавра.
Якщо ви подивитеся зверху, ви побачите, що скелет дещо асиметричний. Це сталося внаслідок того, що коли він знаходився на великій глибині у землі і ще не повністю закам'янів, на нього тисли сотні метрів осадових порід, його трішки спресувало”, – розповів Петро Печенюк.
Окрім перших багатоклітинних організмів, молюсків різних видів, динозавра, на виставці можна побачити різні види каміння, представленого на Житомирщині, – червоні та сірі граніти, лабрадорити тощо. Час утворення цього каміння збігається з часом життя динозаврів. Тобто, коли по поверхні Землі гуляли динозаври, то у її надрах утворювалося це каміння.
Також під експозицію підібрали тематичні стилізовані картини житомирського художника Олександра Канцерова. Ці роботи він написав спеціально на замовлення природничого відділу краєзнавчого музею у 20-30 роки минулого сторіччя для того, щоб майже сто років тому проілюструвати відвідувачам музею природу стародавнього світу.
Як повідомляв Житомир.info, у Житомирському обласному краєзнавчому музеї вирішили зробити експозицію, присвячену сучасній війні, і збирають речі, залишені російськими окупантами, аби зробити з них експонати. Фоторепортаж з музею, відзнятий 7 липня 2022 року, дивіться тут
