За клопотанням слідчого СУ ГУНП у Житомирській області завідувачу хіміотерапевтичного відділення обласного онкологічного диспансеру, депутату Житомирської міської ради Сергію Гринчуку суд обрав міру запобіжного заходу у вигляді застави в сумі 156 тис. грн.
Відповідна ухвала Корольовського районного суду від 3 серпня 2022 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
«Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави. Визначити розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 156000 (сто п`ятдесят шість тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавець) на депозитний рахунок для внесення застави», - зазначається в ухвалі.
Також на підозрюваного покладені наступні процесуальні обов`язки:
прибувати до слідчого, прокурора за першим викликом та до суду за кожною вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утримуватися від спілкування по суті пред`явленої підозри у кримінальному провадженні із підозрюваними та свідками;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали та обов`язків до 03.10.2022 року.
Скріншот з ухвали суду
Нагадаємо, 28 липня у справі про махінації з ліками для пацієнтів КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» оголосили підозри двом медпрацівникам та двом пособникам, зокрема – завідувачу відділення оголошено про підозри у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 191 ККУ) та у службовому підробленні шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (ч. 1 ст. 366 ККУ).
Покарання за ч.3 ст191 – обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на строк від 3 до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Покарання за ч.1 ст. 366 – штраф від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 тис. грн до 68 тис. грн) або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Нагадаємо, наказом від 1 жовтня відсторонили від займаних посад працівників онкологічного диспансеру, яких підозрюють у причетності до незаконного продажу ліків для онкохворих: завідуючий хіміотерапевтичним відділенням Гринчук С.О., лікар уролог Пономарьов О.В., медична сестра по введенню хіміопрепаратів Калюжна Л.І. Станом на 31 січня 2022 року у справі щодо продажу безкоштовних ліків пацієнтам КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» тривали експертизи, фігуранти справи після відсторонення повернулися до роботи в онкодиспансері.
Як повідомляв Житомир.info, 26 вересня 2021 року правоохоронці повідомили, що у Житомирській області викрили схему продажу безкоштовних ліків для онкохворих: медики призначали онкохворим лікування, а дороговартісні ліки пропонували купувати в аптеках при тому, що дані медикаменти вони безкоштовно отримували від держави на кожного хворого. Ліки згодом по документах списувались, а у реальності продавались представникам приватних аптекарських мереж у кількох областях України за значно заниженими цінами, така схема діяла принаймні упродовж останніх пів року, щомісячно забезпечуючи дохід її організаторам у розмірі близько півмільйона гривень. Причетним до оборудки виявився Сергій Гринчук, завідувач хіміотерапевтичного відділення, депутат Житомирської міської ради від ОПЗЖ. 28 вересня керівництво Житомирської облради надало офіційний коментар щодо ситуації з обшуками в онкодиспансері. Директор Житомирського обласного онкодиспансеру Ігор Сабадаш заявляв, що весь колектив шокований, що їх колеги заробляли на препаратах для важкохворих людей.
