Під час війни ми змушені ставати свідками, а то й очевидцями жахливих подій. Вони викликають у нас гнів, сльози, розпач та негативно впливають на наш моральний стан.
Щоб підтримати містян, які залишилися у Житомирі, і тих, хто вимушено покинув рідне місто, ми запустили цикл фоторепортажів про добре і красиве: про природу і красу нашого міста, про позитивні моменти, гарні усміхнені обличчя, про все прекрасне, яке є у нашому місті попри війну.
Календарна осінь входить у свої права, але літо не поспішає здавати свої позиції. Так, холодні ночі та дощові ранки змінюються теплими сонячними полуднями і ще лагідними вечорами. Природа ніби хоче ще раз встигнути і показати всю красу літа в останні теплі дні.
Буянням барв особливо тішать заміські пейзажі. Якщо прогулятися передмістям та околицями Житомира, можна помилуватися цвітом волошок, польових дзвіночків та навіть кропиви. У дворах приватного сектору достигають грушки, яблука та персики, а павуки вже почали готуватися до бабиного літа і заплітати усе павутинними візерунками.
І небо ще по-літньому синє та глибоке. Звівши погляд угору, можна пошукати серед хмаринок фантастичних звірят і «вдихнути» енергію теплого осіннього сонця.
Усмішки тих, хто освітлює місто – тут.
Квіткові візерунки на Житомирських клумбах – тут.
Усмішки тих, хто зігріває місто - тут.
Про червонокнижних метеликів та квітучий мох у центрі - тут.
Про джмелів і красу кар'єру на околиці Житомира дивіться – тут.
Фото красивих усміхнених людей – тут.
Перемога весни – тут.
Усмішки тих, хто кожен день перемагає – тут.
Краса міста наприкінці весни – тут.
Усмішки тих, хто робить місто комфортним - тут.
Квіти, омиті літнім дощем - тут.
Усмішки тих, хто заквітчує місто - тут.
