Під час війни ми змушені ставати свідками, а то й очевидцями жахливих подій. Вони викликають у нас гнів, сльози, розпач та негативно впливають на наш моральний стан.
Щоб підтримати містян, які залишилися у Житомирі, і тих, хто вимушено покинув рідне місто, ми запустили цикл фоторепортажів про добре і красиве. Про природу і красу нашого міста, про позитивні моменти, гарні усміхнені обличчя, про все прекрасне, яке є у нашому місті попри війну.
Краса міста в першу чергу – у його людях. У такі складні часи ми часто забуваємо про тварин, але є ті, хто піклується про них і під час війни. Тож сьогодні в нашому об'єктиві – усміхнені обличчя працівників одного з житомирських комунальних підприємств. Усі вони – цивільні, мирні люди, які залишилися на своїх робочих місцях та виконують свої обов'язки.
Вони точно знають, як це - бути покусаними, щоденно прибирати екскременти тварин, годинами вичікувати та піднімати іноді кілька десятків кілограм. Проте цих усміхнених людей це не лякає, вони продовжують робити свою роботу з задоволенням та ще й жартома називають генеральним директором свого комунального підприємства собаку Печєньку, бо ж вона контролює усі процеси роботи підприємства.
Краса початку осені - тут.
Усмішки тих, хто освітлює місто - тут.
Квіткові візерунки на Житомирських клумбах - тут.
Усмішки тих, хто зігріває місто - тут.
Про червонокнижних метеликів та квітучий мох у центрі - тут.
Про джмелів і красу кар'єру на околиці Житомира дивіться – тут.
Фото красивих усміхнених людей – тут.
Перемога весни – тут.
Усмішки тих, хто кожен день перемагає – тут.
Краса міста наприкінці весни – тут.
Усмішки тих, хто робить місто комфортним - тут.
Квіти, омиті літнім дощем - тут.
Усмішки тих, хто заквітчує місто - тут.
