Під час війни ми змушені ставати свідками, а то й очевидцями жахливих подій. Вони викликають у нас гнів, сльози, розпач та негативно впливають на наш моральний стан.
Щоб підтримати містян, які залишилися у Житомирі, і тих, хто вимушено покинув рідне місто, ми запустили цикл фоторепортажів про добре і красиве: про природу і красу нашого міста, про позитивні моменти, гарні усміхнені обличчя, про все прекрасне, яке є у нашому місті попри війну.
Цьогоріч осінь видалася дощовою та вітряною, тож уже на початку жовтня частина дерев лишилася без листя. Містяни не поспішають насолодитися погожим днем – у парку в першій половині дня можна зустріти лише поодиноких перехожих, двірників та котиків. Лише по обіді у парк починають приходити відвідувачі. Відчайдухи досі гуляють міськими фонтанами та милуються кольоровими порталами у віддзеркаленні.
Паркові пейзажі тішать яскравими барвами: відтінками жовтих, помаранчевих, багряних, зелених кольорів виграють на прохолодному осінньому сонці та вигідно контрастують з блакиттю неба.
Усмішки тих, хто береже тварин – тут.
Краса початку осені – тут.
Усмішки тих, хто освітлює місто – тут.
Квіткові візерунки на Житомирських клумбах – тут.
Усмішки тих, хто зігріває місто - тут.
Про червонокнижних метеликів та квітучий мох у центрі - тут.
Про джмелів і красу кар'єру на околиці Житомира дивіться – тут.
Фото красивих усміхнених людей – тут.
Перемога весни – тут.
Усмішки тих, хто кожен день перемагає – тут.
Краса міста наприкінці весни – тут.
Усмішки тих, хто робить місто комфортним - тут.
Квіти, омиті літнім дощем – тут.
Усмішки тих, хто заквітчує місто – тут.
