Пости про зникнення військовослужбовців, які часто публікують родичі, активісти чи просто небайдужі громадяни, не лише не допомагають, а й можуть зашкодити військовому та його побратимам.
Чому цього не варто робити, 2 листопада пояснила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
Це небезпечно!
Пости в соціальних мережах, які нерідко публікують родичі, активісти чи просто небайдужі громадяни, де на фото зображено безвісти зниклого або полоненого українського військовослужбовця у військовому однострої, із вказанням прізвища, імені, по-батькові та військової посади можуть зашкодити військовослужбовцю та перемовинам щодо обміну.
Такі пости переважно супроводжуються підписами, на кшталт: “Ця особа перебуває в полоні, подивіться, може хто знає чи шукає цю людину” або "помоліться за повернення" та містять персональні дані військового.
У чому небезпека таких постів?
Річ у тім, що вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною.
Або особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи данні і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки.
«Пам’ятайте, що поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їх дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон тощо несе загрозу не тільки самим полоненим, але й їх бойовим побратимам», – акцентує Ганна Маляр.
Вона додає, що неодноразово наголошувалося на тому, що розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого.
Йдеться про додаткову інформацію як то: значущість цієї особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких тощо.
Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес – максимально ускладненим.
Що робити?
Звертатися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України і об’єднує в собі понад десять державних установ та організацій.
Адреса приймальні: м. Київ, вулиця Спаська 37,
+38 (095) 412 74 24;
+ 38 (044) 425 12 09.
Ця установа здійснює прийом родичів військовополонених та безвісти зниклих і надає юридичну, психологічну, а також іншу наявну інформацію.
Насамкінець заступниця міністра оборони зазначила, що від початку широкомасштабної російської агресії і станом на 2 листопада 2022 року в рамках 29 обмінів повернуто вже 1030 українців та українок, які перебували у ворожому полоні.
Нагадаємо, в липні Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими застерігав від публічного розповсюдження інформації про полонених, бо це може зашкодити процесу обміну.
А наприкінці жовтня СБУ застерігала рідних військовополонених від шахраїв, які пропонують допомогу за гроші.
Як повідомляв Житомир.info, 29 квітня 2022 року в прямому ефірі програми «Тема дня» начальник ГУНП у Житомирській області Олег Трачук розповідав про новий вид телефонного шахрайства, коли вимагають гроші за нібито звільнення з полону. В травні Генштаб повідомляв, що до родичів військовослужбовців Збройних Сил України почали надходити підозрілі телефонні дзвінки та повідомлення, шахраї пропонують за грошову винагороду «надати інформацію» про військового та «сприяти визволенню з полону».
