Війна – складний час не лише для людей. Від обстрілів та жорстокості потерпають і тварини. Домашніх улюбленців гублять, викидають, залишають, тікаючи від обстрілів. Чотирилапі втрачають господарів та люблячі родини. Якщо люди ще можуть попросити про допомогу та мають більше шансів її отримати, то тварини часто залишаються непоміченими.
Щорічно 30 листопада відзначають Всесвітній день домашніх улюбленців. Щоб привернути увагу до проблем тварин, ми вирішили показати щасливі історії тих, хто знайшов свої родини під час війни.
Білочка та Джессі
Валерія Корнієнко зі своєю родиною мали кота та собаку, але під час війни прихистили ще двох улюбленців.
Дівчина розповідає, що наприкінці лютого до них у дровник залізла кішка. Було видно, що кішка була домашньою – дуже чиста, білосніжна тварина боялася вулиці й кожного звуку. Кішка стресувала та зовсім не йшла до рук, тож люди дуже довго її привчали, виманюючи їжею. Зараз Білочка – повноправна господарка диванів та м'яких подушок.
Другою тваринкою, яку прихистили, було цуценя Джессі. Її забрали півтора місяця тому. Валерія каже, що цілеспрямовано забирали її з Центру захисту тварин.
"Джессі не дає сумувати. Вона весела, краде речі, бабуся навіть називає її "циганочка". Вона дуже розумна і потім веде і показує, де що поклала. Тварин завжди потрібно тримати, вони приносять радість", - ділиться Валерія.
Кавунчик-Цезар
А ця історія про нашого знайомого херсонського Кавунчика – кошеня, яке військові привезли з Херсону. Його у свою родину забрала волонтерка Вікторія Боровська. Хоча її старший син дав кошеняті ім'я Цезар, у родині за котом закріпилося ім'я Кавунчик.
Жінка розповідає, що кошеня – ще та шкода: воно кусається, подерло штори, не завжди потрапляє в лоток та навіть стало причиною того, що вона травмувала ногу. Проте у родині його всі люблять та не зважають на його шкоду, кажуть, що якщо повернути б час назад, то все одно забрали б його, навіть знаючи про складний характер.
"Він у нас з характером. Але ми всі у родині з характерами, тож потрібно вчитися жити всім разом і підлаштовуватися. Ми його любимо, і він відповідає нам взаємністю, він гарний товариш по іграх нашим дітям, він створює затишок у нашому домі", - ділиться Вікторія.
Коли вони прихистили Кавунчика, за словами Вікторії, були обстріли інфраструктури Житомира. Вона почала збирати дітей, щоб виїхати за місто, а чоловік, який до того кота не хотів, під час обстрілу першим рятувати почав не родину, а кота. Господарі переконані, що матеріальне - це те, що можна нажити. А позитивні емоції, які дарують домашні улюбленці, не можна купити за жодні гроші.
Гортайте карусель, заряджайтеся позитивними емоціями та не будьте сьогодні пригостити смаколиками своїх домашніх улюбленців.
Фоторепортаж про собак, яких знайшли на вулицях Житомира, дивіться у фоторепортажі до Всесвітнього дня проти відмови від домашніх тварин, відзнятому 29 червня 2021 року
