У процесі «дерусифікації» в Житомирі планують перейменувати ряд вулиць та провулків. Зокрема, перейменуванню підлягають провулки Крилова, Нікуліна, Рилєєва, Склянського тощо.
Про перейменування вулиць 14 грудня йшлося на засіданні міської комісії з топоніміки.
Обговоривши напрацювання щодо перейменування вулиць Пушкінської, Толстого, Гагаріна, Чехова, Лермонтовської й окресливши варіанти, які будуть винесені на громадське обговорення, комісія взялася до переліку топонімів, які планують змінити відповідно до звернень громадян і юридичних осіб. Загалом обговорили понад 20 назв.
«До нас надійшли звернення від фізичних і юридичних осіб щодо перейменування», – зазначила голова комісії з топоніміки, заступниця міського голови Світлана Ольшанська.
Першим у списку був проїзд Арциховського. Члени комісії поцікавилися мотивацією перейменування цього проїзду. Виявилося, що з пропозицією його перейменування звернулася ГО «Патріотичний формат», однак обґрунтування цьому громадська організація не надала.
Тож заступник голови міської комісії з топоніміки Сергій Собчук запропонував не розглядати звернення, які не мають обґрунтування. Тому питання щодо перейменування цього проїзду зняли з розгляду.
Далі голова комісії озвучила ще кілька назв, які громадськість пропонує змінити: вулиця Багратіонівська, провулок Безименського, вулиця Дениса Давидова. Комісія підтримала необхідність перейменувати ці вулиці.
У списку був і майдан Декабристів, проте, як з’ясувалося, такого в Житомирі взагалі немає.
«Такої назви – майдан Декабристів – не існує. Там зараз знаходиться стадіон. Це на Мальованці. Але такої назви, топонімічного об'єкта, не існує зараз. Це звернення «Патріотичного формату», – зауважила одна з членів комісії.
Обговорення потребував і провулок Галанчикової (Любові). Краєзнавець, головний спеціаліст Державного архіву Житомирської області Руслан Кондратюк пояснив, ким була ця жінка.
«Ця пані – льотчиця, жінка, яка співпрацювала з Терещенками в плані розвитку авіації. Жила в Україні», – розповів Руслан Кондратюк.
Сергій Намесник доповнив цю відповідь відомостями з книги Георгія Мокрицького, зазначивши, що провулок «названий на честь першої вітчизняної жінки-льотчиці Галанчикової, яка здійснювала добровільні польоти на літаках, зібраних в авіаційних майстернях Терещенка в Червоному Андрушівського району».
Обговорювали й назву провулка Крилова. Цікаво, що російського байкаря ця назва спочатку зовсім не стосувалася.
«Це провулок давній, ще дореволюційний. Він називався Криловський чи Криловського. За житомирською традицією – від домовласника. А потім при радянській владі, аби не морочитися, вирішили просто зробити Крилова. Так, як була вулиця Петровська – назвали Петровського, Владимирська була – зробили Володимира Маяковського. Так і тут: скоротили – стала Крилова. До «дідуся Крилова», російського байкаря, ця назва не має стосунку. Але оскільки ми не знаємо, хто цей Криловський – ну, домовласник… Таких провулків було багато, якщо ми всі почнемо повертати – це буде несерйозно, анахронізм. Тому варто перейменувати, аби й асоціацій не було», – зазначив Руслан Кондратюк.
Тож комісія одностайно вирішила, що цей провулок необхідно перейменувати. Не було різноголосності і щодо провулка Льва Нікуліна, провулка І-го Льва Толстого, провулка Мічурінського, провулка Попова, вулиці Радищева, провулка Рилєєва, провулка ІІ-го Тургенєва, провулків І-го та ІІ-го Чехова, провулка І-го Радищева.
А от стосовно доцільності перейменування вулиці Прохорова члени комісії розмірковували.
«Вулиця Прохорівська була у нас в Житомирі. І це той факт, коли, знову ж таки, аби не заморочуватись, з Прохорівської зробили Прохорова, бо був такий афганець. Хто такий перший Прохоров, чиїм іменем була названа ця вулиця, ми не знаємо. Така стара назва була. Зараз вона Прохорова – як афганця, який загинув. І тут треба вирішити, чи перейменовуємо. Але якщо лишаємо, потрібно ім’я додати, аби розуміти, якого саме Прохорова», – зазначив Сергій Собчук.
Тож назва цієї вулиці потребує довивчення. Опрацювання вимагає й назва Російська Слобідка: йшлося про доцільність зробити її просто Слобідкою або ж повністю переназвати, як варіант – на Пилипонську.
Історик-краєзнавець Геннадій Махорін обґрунтував, чому варто перейменувати провулок Склянського.
«У 2001 році провулок Свердлова перейменували на Склянського. Склянський – це права рука Троцького, який відновив децимацію, тобто розстріл кожного десятого. У Стародавньому Римі розстрілювали кожного десятого, хто був боягузом у бою, а вони розстрілювали заручників», – повідав Махорін.
Питання про перейменування вулиці Цюрупи вирішили доопрацювати й довивчити певні географічні моменти.
Думки членів комісії дещо різнилися щодо вулиці Білоруської.
«Я хочу, щоб ми обережно поставилися до вулиці Білоруської. У нас на фронті воюють три бригади, які сформовані саме з білорусів. На сьогодні загинуло 16 добровольців-білорусів. Частина з них зараз під Бахмутом боронять нашу Україну», – зауважив Сергій Намесник.
Однак більшість не погодилися з цією позицією.
«Ми можемо перейменувати так, аби розуміли ті, хто воює, але не вулиця Білоруська», – зазначила Світлана Ольшанська.
Останньою у списку була вулиця Саєнка. Хто такий Іван Саєнко, розповів краєзнавець Руслан Кондратюк.
«Саєнко – це герой Радянського Союзу, старший лейтенант, який загинув у листопаді 1943 року у бою під Житомиром, між Житомиром і Оліївкою. Вони прикривали відхід радянських військ з так званого житомирського котла. І його батарея була роздавлена німецькими танками. Він загинув героїчно, не «паркетний» лейтенант, сам з Полтавської області», – повідав краєзнавець.
Тож вказану назву вирішили залишити, єдине – пропонується, аби вона відповідала українській граматиці – вулиця Саєнка (не Саєнко).
Нагадаємо, 14 грудня 2022 року на засіданні міської комісії з топоніміки також йшлося про перейменування вулиці Пушкінської. Так, планується, що вулиця матиме аж дві нові назви, оскільки буде розділена на дві частини. Одну з них пропонують назвати Турчинського, Косенка або Мистецькою, іншу – Університетською або Гімназійною.
Також комісія з топоніміки обговорювала пропозиції щодо перейменування вулиць Толстого, Лермонтовської, Гагаріна та Чехова.
Як повідомляв Житомир.info, в травні 2022 року кандидат історичних наук Геннадій Махорін розповідав, що у Житомирі 26 вулиць та провулків потребують заміни назв у процесі «дерусифікації». На початку серпня експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики України з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму визначила список десяти найбільш поширених «російських» урбанонімів, які рекомендуються до перейменування у першу чергу, у центрі Житомира таких є три.
Міська комісія з топоніміки 3 жовтня 2022 розглянула звернення житомирян щодо перейменування одинадцяти вулиць, парку Гагаріна та зміни назв вулиць відповідно до вимог сучасного правопису. 8 листопада оприлюднили проєкт рішення сесії міської ради про перейменування 18 вулиць та провулків відповідно до українського правопису, а «дерусифікацію» назв ще двох десятків вулиць будуть розглядати поетапно.
