Яна Матвійчук - українська підприємиця, філантропка, засновниця креативної івент-компанії ARENA CS. Членкиня Борду Young Business Club. Авторка YouTube-каналу Бізнес Арена.
З початку повномасштабного вторгнення Яна Матвійчук активно піднімає тему повоєнного відновлення України, оскільки підприємиця вважає, що це дійсно наш шанс стати процвітаючою країною. На тему повоєнної відбудови Яна спілкувалася з багатьма експертами та політиками і має своє бачення подальшого розвитку.
Проте у грудні 2022 року у Парижі відбулася конференція щодо повоєнного відновлення України. Провідні західні експерти представили доповідь «Відновлення України: принципи і політика. Паризька доповідь 1», де на 467 сторінках виклали своє бачення на очікуване всім світом «українське диво».
Фактично, ця доповідь транслює думки G7 та ЄС на повоєнне відновлення нашої країни і на основі викладених у доповіді положень та принципів будуть вестися перемовини з українською стороною. Яна Матвійчук вважає, що надзвичайно важливим є детально розглянути представлену доповідь і вже зараз вибудовувати контраргументи, оскільки є багато питань до викладених положень.
Які з принципів доповіді є позитивними?
1) Трансформація, а не відновлення
Експерти зійшлися на думці, що Україна має пройти саме трансформацію, а не відновлення до довоєнного рівня. Мають відбутися кардинальні зміни в державних інститутах, а не лише в технологіях чи інфраструктурі.
2) Вступ до ЄС та НАТО
Також у доповіді йдеться про те, що Україна має вступити в НАТО та ЄС, але для цього демократія у нашій країні має зазнати значного розвитку. Саме розвиток демократії стане підґрунтям для всіх подальших реформ та розвитку. Посилення розвитку демократії передбачає заснування незалежних ЗМІ, децентралізацію та конкурентне політичне середовище.
3) Якісні інститути управління
Українські інститути мають бути прозорими. Автори доповіді вважають, що цього можна досягнути лише базуючись на принципах права, котрі запроваджені в країнах ЄС.
4) Відсутність корупції
Важливою складовою для довготривалого успіху України є низький рівень корупції. Корупційні скандали під час війни ще раз доводять, що питання корупції нікуди не зникло.
5) Сильна економіка
Ефективна демократія можлива лише, коли є сильна економіка. Завдяки розвиненій економіці країни зростає і оборонний бюджет. Це гарантія безпеки для України.
Аби українська економіка розвивалася пришвидшеними темпами – треба залучати прямі іноземні інвестиції, стимулювати зовнішню торгівлю, створювати сприятливий діловий клімат.
6) Енергетична незалежність
Автори доповіді вважають, що Україні необхідно буде впроваджувати відновлювані джерела енергії та енергоефективні технології. Це дозволить покращити екологію та знизити енергетичну залежність від рф.
7) Людський капітал
Рушієм повоєнної трансформації будуть саме люди. Автори доповіді акцентували увагу і на тому, що треба провести реформи у сферах освіти та медицини.
Вищенаведені принципи дійсно важливі для повоєнного відновлення України. Але доповідь складена дуже теоретично і, фактично, не має практичних порад щодо впровадження зазначених авторами принципів.
Негативні аспекти доповіді: де прорахувалися експерти?
1) Неефективна модель відновлення
Автори вважають, що основою для повоєнного розвитку України має стати модель, коли держава втручається у інвестиції, штучно стимулює «точки зростання» і займається регулюванням.
Насправді ж, результатом застосування такої моделі відновлення стане те, що в Україні буде рукотворна структура економіки, а не ринкова (як у розвинених країнах), що вже є надзвичайно негативним фактором. Аби Україна розвивалася – держава має не втручатися у ринок. Також економічна модель з великим впливом держави буде створювати умови для існування декількох великих гравців у кожній сфері, які будуть витісняти малий та середній бізнес. Але наше завдання зараз – це покращити добробут українців, значно розширити «середній клас». Головною цінністю має бути людина, котра має мати особисту, політичну та обов’язково економічну свободу. А якщо впровадити запропоновану у Парижі модель, то економічної свободи не буде.
2) Нерозуміння ситуації в Україні
Принципи, викладені у доповіді, базуються на уявленнях про ідеальний світ, де немає корупції, державні інститути працюють ефективно і немає сусіда, який може знищити все в один момент. Проте авторам треба розуміти, що Україна – це пострадянська країна з гібридним режимом демократії, де держава працює неефективно. Обмеження економічної свободи, незадовільний стан державного управління, хиткий інститут захисту прав, корупція, «кумівство»… - це те, з чим ми маємо справу і досі.
Викорінення корупції в Україні – нелегкий процес, адже, навіть попри війну деякі чиновники не можуть відмовитися від наживи. Там де є можливість заробити – з’являються ті, хто хоче встановити контроль і отримувати «відкати». Так, Яна Матвійчук раніше писала про скандал у Запорізькому військовому госпіталі, де звільнили Віктора Писанка, котрий на початку повномасштабного вторгнення з застарілої лікарні створив передовий військовий госпіталь. Як виявилося, Віктора Писанка звільнили тільки тому, що певні чиновники захотіли мати контроль над гуманітарною допомогою, котру меценати та волонтери надавали госпіталю напряму. Якою була мета цього? Чиновники хотіли заробити на продажі гуманітарки. А це і значні кошти, і дороговартісне медичне обладнання. У результаті Віктора Писанка таки звільнили, що вкотре підтверджує тезу про неефективність роботи державних інститутів.
3) «Розумний» авторитаризм
Західні експерти вважають, що на перших етапах післявоєнної відбудови має існувати централізована система прийняття рішень. Автори стверджують, що треба буде менше покладатися на ринкові процеси, оскільки вони будуть слабкими. Тобто, нам пропонують впровадити «розумний» авторитаризм, коли якась інституція приймає рішення і передає його «на місця».
І тут Яна Матвійчук вбачає декілька проблем. По-перше, сам по собі авторитаризм і концентрація влади в руках однієї людини – це погано. Особливо в контексті України, коли процвітає корупція і немає покарань для наближених до верхівки людей. Централізоване прийняття рішень – прямий шлях до «схематозу». Гроші розкрадуть, а Україна втратить свій історичний шанс стати дійсно успішною, процвітаючою європейською країною. Саме тому ми не можемо допустити, щоб приймали рішення та розподіляли кошти лише певні люди.
По-друге, автори не окреслюють скільки часу має існувати модель «розумного» авторитаризму. Тобто, вони кажуть, що на перших етапах відновлення треба запроваджувати саме такий підхід, але скільки він має тривати і якими мають результати – ніхто не зазначив.
Ми ж добре знаємо українських чиновників. Якщо в таку важливу керуючу інституцію «пролізе» одна або декілька «не тих людей» – це буде крах відновлення України. А корупційні скандали під час війни, про які активно пишуть українські ЗМІ, доводять, що «не ті люди» вже при владі.
Отже, з Паризької доповіді стає зрозуміло, що нам пропонують «рукотворний ринок», який контролює держава; авторитаризм у обгортці «розумний» і декількох олігархів у кожній сфері, які будуть усім керувати. Все це описано гарними словами, але не матиме практичного застосування в Україні, оскільки наші чиновники в один прекрасний момент не перестануть творити «схематоз», брати «відкати» та будувати державний апарат «по поняттях». Тому практичного значення Паризька доповідь не має взагалі. Це мають розуміти українські реформатори та владна верхівка, бо нам – народу України – чиновники будуть намагатися «впарити» цю провальну модель повоєнного відновлення України.
Наше завдання зараз – це створити власну ефективну програму, яка побудована на українських реаліях і дійсно дозволить вивести Україну на новий якісний рівень.
