Василь Кладницький – відомий у Житомирі лікар УЗД з більш ніж 30 річним досвідом роботи. Свого часу очолював гастроентерологічне відділення міської лікарні №1, а потім зосередився на ультразвуковій діагностиці. Результати його обстежень місцеві лікарі не піддають сумніву, а сам Василь Федорович продовжує опановувати сучасні методики дослідження та використовує в роботі УЗД-апарати експертного рівня.
- Де навчалися і чому обрали саме цю спеціальність?
- Я закінчив Чернівецький медичний інститут ще в 1985 році за спеціальністю лікар-терапевт, потім була спеціалізація на гастроентерологію. Проходив інтернатуру в Житомирській міській лікарні №1 і шість років працював там завідуючим гастроентерологічним відділенням, також нетривалий час, менше року, в Житомирській районній лікарні завідував терапевтичним відділенням на 80 ліжок. Ця клінічна практика в майбутньому стала в пригоді, коли я почав займатися ультразвуковою діагностикою (УЗД): в лікарні №1 створювали діагностичне відділення і мені запропонували його очолити. Сьогодні це дуже велика помилка, коли людина закінчує інститут і зразу починає працювати лікарем УЗД.
- Яка на той час була техніка в діагностичному відділенні?
- Це навіть не можна порівнювати з сьогоднішнім часом, бо зараз будь-який дільничний лікар в сільській лікарні має більші можливості, ніж тоді мала лікарня в обласному центрі. Але тоді був час, коли міг проявитися талант лікаря, а зараз це все більш регламентоване, є більше можливостей діагностики – КТ, МРТ, що завгодно. А тоді міська лікарня отримала в якості гуманітарної допомоги японський апарат Hitachi, і ми почали вчитися на ньому працювати: ставили діагнози, а потім хірурги нам казали, що співпало, а що ні.
- Коли ситуація з діагностичною апаратурою в Житомирі покращилася?
- В міській лікарні я працював до 2010 року, а потім виникла ідея створити приватний медичний центр «Кардіо Плюс», де я був директором і головним лікарем. Там у мене була можливість обирати найкращу на той час діагностичну апаратуру. Раніше, в 90-ті роки, за кордоном була хороша діагностична апаратура, але її дуже мало купували, все вирішували в Москві. Політичні моменти в закупівлі медичної апаратури теж були: було багато гарних фірм, але чомусь купували лише в Японії. Це теж не найгірший варіант, але, на мою думку, не в Москві мали вирішувати, що треба лікарні.
- Скільки ви пропрацювали в цьому діагностичному центрі?
- Десять років, до 2020-го. Зараз в медичному центрі «Відновлення», тут теж купили УЗД-апарат, який я сказав. В них є переносний УЗД-апарат, який використовують для операцій на венах, в принципі, з моїм досвідом роботи можна все що треба бачити й за допомогою цього апарату, але вирішили, що саме для ультразвукової діагностики треба купити окремий апарат, експертного класу PHILIPS – EPIQ 5, який дає високу якість та точність дослідження.
- Які переваги цього апарату?
- Якщо простими словами, то перші УЗД-дослідження були як зображення на чорно-білому телевізорі, потім з’явилася можливість бачити кровотоки, робити еластографію для ранньої діагностики фіброзних процесів. В цьому сучасному апараті стоїть суперкомп’ютер, який може швидко проводити складний аналіз, людина витратила б майже дві доби, щоб вирахувати ці всі показники і видати результат. Насправді зараз в Житомирі вже багато апаратів експертного класу, але до апарату треба ще людина, бо УЗД – це дуже операторозалежна технологія. При проведенні КТ та МРТ простіше: людина пройшла процедуру і лікар може описати отриманий результат навіть не спілкуючись з хворим. А під час УЗД треба ставити датчики, відразу описувати результат. Наприклад в Житомирі зараз є лише кілька лікарів, в яких дані УЗД однієї й тієї ж люди співпадають, це все залежить від досвіду лікаря.
- За результатами УЗД ви можете рекомендувати пацієнту куди звернутися на лікування?
-Звичайно. Наприклад, якщо говорити про тромбоз вен, то якщо ці тромби виявлено в ногах нижче коліна – це можуть лікувати у «Відновленні», де займаються флебологією, а якщо ці тромби вище коліна, то це вже може викликати тромбоемболію, краще звертатися в обласну лікарню. Або ж є багато чоловіків старше 60 років, яке все життя курили, і в них «забиваються» артерії на ногах, ці артерії треба чистити, міняти, і це вже краще робити в Києві, в інституті ім.Шалімова, наприклад.
- Зазвичай до вас звертаються за направленням лікаря?
- Зазвичай люди перед операцією не хочуть це робити «наосліп», їм треба висновок УЗД, кожне четверте звернення – це підготовка до операції. Велике значення в тому, куди саме звертатися, відіграє реклама і «сарафанне радіо»: люди тут вже були і розповідають своїм знайомим. А ще до мене досі приходять колишні пацієнти з міської лікарні, коли я ще був завідуючим гастровідділенням. Ми приймаємо всіх – з направленням чи без направлення лікаря.
- Часто приходять люди, які самі собі вже поставили діагноз?
- На цю тему є анекдот, коли в жінки заболіла голова, і вона вирішила зробити обстеження: вона пройшла УЗД, КТ, МРТ, енцефалографію і потім прийшла до невропатолога. Жіночка показує йому результати цих всіх обстежень і питає «Що ви скажете?», а лікар відповідає «Скажу, що ви дуже багаті!». Це до того, що спочатку треба звертатися до сімейного лікар, а він визначить, які саме аналізи треба робити чи до якого спеціаліста звертатися. Ще зауважу, що на сьогодні УЗД – це доступна послуга, не так, як раніше. І якщо людина турбується про своє здоров’я, то є певний перелік аналізів і обстежень, які потрібно періодично робити, бажано раз на рік.
- З якого віку бажано робити такі регулярні профілактичні обстеження?
- Якщо людина не має хронічних захворювань, то такі обстеження треба починати робити вже після 40 років. Але, наприклад, УЗД-обстеження молочних залоз у жінок треба робити регулярно, бо коли людина приходить на це обстеження зі скаргами, то це вже погано. Добре, якщо це буде банальна мастопатія, а не онкологія. А щитовидну залозу в нас треба починати обстежувати ще в школі, і вже в такому віці можна виявити багато патологій. Коли людина приходить на обстеження щитовидки, а ми там бачимо бляшки, то відправляємо здати аналіз на холестерин, а потім робимо УЗД судин. Бо наявність бляшок у чоловіків – це загроза інфаркту, а у жінок – інсульту. Не треба чекати, коли з’явиться дискомфорт, бо це означає, що судина вже перекрита на 75%, треба робити стентування.
- Чи є зміни у списку виявлених захворювань за останні роки?
- Населення стає старшим, збільшується середня тривалість життя, а чим старше населення – тим більше серцево-судинних захворювань. Ці захворювання по статистиці причин смертності набагато випереджають онкологію. Я вже казав про виявлення бляшок у щитовидні, навіть якщо людину зараз нічого не турбує, то в 75 років точно будуть проблеми зі здоров’ям. Іноді варто просто змінити спосіб життя, але чи буде людина обмежувати себе у харчуванні, чи буде постійно приймати невеликі дози аспірину – це вже залежить від неї, ми лише даємо шанс попередити майбутній інфаркт чи інсульт. Завдання під час УЗД – виявити хворобу на доклінічному рівні, тобто поки її ще фактично немає. Якщо онкологію ми виявляємо на І-ІІ стадії, то вона дуже добре лікується, в мене є багато таких пацієнтів. А ще зараз під час мобілізації чоловіків направляють на обстеження, і ми проявляли дуже багато патологій, на які люди не звертали уваги, бо вони просто звикають до своїх хвороб, особливо якщо ті розвиваються поступово.
- За результатами УЗД ви відразу кажете людині діагноз?
- Ні, це може робити лише лікар. Наприклад, я бачу, що це стовідсотковий рак нирки, але треба це ще підтверджувати іншими дослідженнями, робиться КТ з контрастуванням, і тоді вже ставиться остаточний діагноз і вирішується питання операції. Ми не визначаємо діагнози, а пишемо «ймовірно». Згадую, що за часи радянського союзу було суворо заборонено повідомляти хворим діагноз, а тепер ми можемо сказати, що вірогідність онкозахворювання дуже значна.
- Зараз менше людей звертається, ніж раніше, кілька років тому?
- Більше людей зверталося до того, як почалася хвиля коронавірусу, коли не було різних обмежень, люди були більш заможні, і в них була впевненість у завтрашньому дні. Коронавірус зменшив кількість пацієнтів, а війна зменшила ще більше. Але якщо в перші місяці війни УЗД майже не робили, то зараз люди наче призвичаїлися і знову проходять обстеження, але відчувається, що багато людей виїхало. І виїхали не самі бідні люди.
- Ви робите УЗД всіх органів чи є винятки?
- Ні, не всіх, гінекологічні обстеження не робимо.Взагалі найчастіше лікарі дають направлення на УЗД черевної порожнини та нирок і щитовидної залози, гінекологи направляють на обстеження молочних залоз, трете місце за популярністю – обстеження судин шиї та голови, це від невропатологів. У «Відновленні» флебологи направляють на УЗД вен або судин. Також часто у «Відновленні» люди записуються на комплексні обстеження: для жінок – щитовидка, молочні залози, черевна порожнина, нирки із сечовим міхуром; для чоловіків – щитовидка, судини шиї та голови, черевна порожнина із сечовою системою.
-Такі комплексні обстеження потрібно робити щороку?
- Комплексне обстеження можна зробити один раз, і я можу сказати, наприклад, що щитовидну залозу можна 3-4 роки не обстежувати: якщо там немає вузлів, то вони за рік не з’являться. Можу визначити, чи судини відповідають віку, бо є таке поняття, як «судинний паспорт». До речі, чоловічі судини старші за жіночі на 10 років, але коли в жінки настає менопауза, то цей вік зрівнюється. Якщо «судинний паспорт» відповідає віку, то УЗД судин теж можна кілька років не робити. Якщо людина здорова, то я не буду йому казати, щоб він наступного року знову проходив комплексне обстеження. В нас часто такі комплексні обстеження, які коштують до тисячі гривень, купують дорослі діти для своїх батьків.
Записатися на консультацію до лікаря та дізнатися подробиці можна за телефоном 0800 305 860 або безпосередньо у клініці «Відновлення» за адресою м. Житомир, вул. Любарська, 4.
