Від «русского корабля» до «цей день настав» — меми як національний засіб морального спротиву російській агресії. Сатттю Марії Спалєк про 15 мемів, що з'явилися у час великої війни, оприлюднив сайт Детектор медіа.
Меми — це не просто жарти чи смішні картинки. Це спосіб передачі змісту, що об’єднує спільноту, а у випадку України часів великої війни — допомагає їй долати страх і розгубленість, нейтралізувати російську пропаганду й дезінформацію, робити страшного і грізного ворога дрібним і жалюгідним. Крім того, меми — це також сторінки історії великої війни, бо за кожним стоїть унікальна подія чи явище. MediaSapiens зібрав п’ятнадцять яскравих мемів, що народились в Україні після 24 лютого 2022 року.
«Русскій воєнний корабль, іді на…»
Мем став словом 2022 року за версією словника сучасної української мови «Мислово». Його розтиражували у сотні різних способів: від дописів у соцмережах та у приспівах до написів на білбордах та у світлових шоу. Назву «Русскій воєнний корабль, іді …» має перша марка «Укрпошти» з так званої воєнної серії, започаткованої у квітні 2022 року. І не дарма «Детектор медіа» назвав подкаст, що спростовує російську дезінформацію, «Русскій фейк, іді на…».
Висловлювання добре знають не лише в Україні, а й за кордоном. Воно лунало навіть у американському Сенаті, де республіканець Бен Сассе назвав мем «кличем українського опору». Так і є, адже фраза надихнула українців на спротив у, здавалося, безнадійній ситуації.
Історія мему дещо загадкова. Відомо, що корабель послав за призначенням український військовослужбовець з гарнізону острова Зміїний 24 лютого. Запис відповіді українця на пропозицію команди ракетного крейсера «Москва» здатися з’явилась у мережі вже наступного дня. Спочатку повідомляли, що «всі тринадцятеро» українських військових під час атаки росіян загинули. Але за декілька днів з’ясувалося, що їх було значно більше, і вони у полоні.
Також швидко у мережі з’явилося ім’я автора фрази – морпеха Романа Грибова, якого в кінці березня звільнили з полону. Роман і навіть його мама давали інтерв’ю; також Грибов брав участь у підписанні перших марок «Укрпошти». Але у травні Прикордонна служба України раптово заявила, що автором фрази була інша людина, яку Грибов «прикрив» задля безпеки, адже воїн залишався у полоні. Прикордонники додали, що справжній автор уже також на волі, й пообіцяли назвати його ім’я, але досі цього не зробили.
Хай там як, фраза стала легендарною ще й через свій пророчий зміст, адже крейсер «Москва» був підбитий українською ракетою 13 квітня 2022 року, наступного дня після виходу знаменитої марки. З цього приводу «Укрпошта» випустила другу марку «Русскій воєнний корабль… всьо».
«Доброго вечора, ми з України»
Фраза походить з однойменного треку діджеїв ProBass і Hardi, який вони записали у жовтні 2021 року. У музичній композиції це єдині слова, які промовляє Марко Галаневич із гурту «ДахаБраха».
За найпопулярнішою версією, вірусним вислів став завдяки голові Миколаївської облдержадміністрації Віталію Кіму. Після повномасштабного вторгнення він почав регулярно записував коротенькі відеозвернення про ситуацію в області та країні в цілому, які починав привітанням «Добрий ранок (день, вечір), ми з України».
Кім набув у соцмережах шаленої популярності завдяки своєму вмінню зберігати спокій і оптимізм. Поки навколо коїлось суцільне пекло, він з усмішкою розповідав, що переможного відбулося у протистоянні російській навалі. Його фото із закинутими на стіл ногами в кольорових шкарпетках стали окремим мемом. Щоправда, вже у квітні 2022 року Кім став значно менш активним у соцмережах і замість нього бойові дії почали коментувати речники.
Мем з’явився на третій воєнній марці «Укрпошти», де його поєднали з іншим українським мемом часів великої війни — «Тракторними військами».
Тракторні війська
«Тракторні війська» — це символ народного спротиву окупації. У перші дні великої війни у соцмережах з’являлись повідомлення про нібито вкрадені місцевими селянами танки і бойові машини загарбників.
Перший випадок, що набув широкого розголосу, стався 27 лютого 2022 року біля села Любимівки Херсонської області. В мережі з’явилося коротке відео, де український трактор тягне дорогою порожній російський БТР. Достеменно не відомо, чим закінчилася ця історія, але в ютубі є свідчення, що машину довезли додому й розібрали на металобрухт.
Згодом, коли українські війська зупинили наступ росіян, військові часто користувались тракторами місцевих фермерів для транспортування «російського ленд-лізу» — покинутої росіянами чи підбитої російської техніки. Насправді можна припустити, що більшість транспортованих у таких спосіб бойових машин — здобич усе-таки військових, а не цивільних. Але ідея перемоги мирного українського трактора над агресивним російським танком сподобалась і українцям, і світові. На популярній карикатурі тато-танк заспокоює дитинча-танченя з літерою Z, яке не може заснути: «Не бійся, під твоїм ліжком немає тракторів».
У квітні, коли Росія нібито почала переміщати війська до кордонів із Фінляндією через намір держави вступити до НАТО, фіни відповіли жартом про стягування зі свого боку тракторів. В Амстердамі нідерландський вуличний художник NILS присвятив «Тракторним військам» графіті.
Посилання на мем можна зустріти у комп’ютерній грі під назвою Farmers Stealing Tanks («Фермери крадуть танки»), на київській клумбі у вигляді трактора і танка або на полицях магазину іграшок, де продають різноманітні тематичні конструктори.
Свята Джавеліна
Історія цього мема почалась у 2012 році, коли американський художник Кріс Шоу намалював серію картин, на яких Мадонна замість сина тримає різні предмети — пляшку лікеру, телевізор, а також автомат Калашникова. 2018 року, коли Україна вперше отримала від Америки протитанковий ракетний комплекс Javelin, невідомий автор прималював Мадонні замість «калашникова» «джавелін», а на німб додав українські тризуби.
Перед повномасштабним вторгненням Росії канадський маркетолог Крістіан Борис, який довго жив та працював в Україні, натрапив на «Святу Джавеліну» в інтернеті та зробив із неї наліпку. Її він почав продавати, аби назбирати 500 доларів на підтримку України. З початком великої війни картинка стала вірусною, бо українці підбивали «джавелінами» російські танки. Тепер Борис має великий онлайн-магазин, де продає купу української символіки, одяг та аксесуари із Джавеліною та іншими мемами. Він зібрав для України вже два мільйони доларів.
«Свята Джавеліна» навіть з’явилась на муралі в Києві, але церкві це не сподобалось, тому зображення частково зафарбували.
Коли художник Кріс Шоу з’ясував, якої популярності набула модифікація його роботи, він вирішив не заважати тим, хто використовує це зображення, і випустив офіційну версію St. Javelin під своїм ім’ям.
«А я сейчас вам покажу, откуда на Беларусь готовилось нападение…»
Цю фразу білоруський диктатор Олександр Лукашенко вимовив, спілкуючись із Володимиром Путіним у Москві 11 березня 2022 року. Лукашенко дякував Путіну за вторгнення в Україну, стверджуючи, що якби Росія не пішла у наступ, українці першими напали б на російські і білоруські війська під час їхніх спільних навчань на полігоні в Білорусі. Абсурдна фраза вмить стала мемом — її вставляли в епізоди різних фільмів, кумедні домашні відео, новини і фото. Наприклад, Лукашенко розповідає про «нападение» у образі героя хорору «Сяйво», з’являється на місці однієї з балерин у телеверсії балету «Лебедине озеро», сидить у труні Жириновського, звертається до собаки тощо. Фразу можна побачити на одязі, сумках, обкладинках блокнотів та інших товарах, а на білоруському опозиційному ютуб-каналі Nexta Live досі виходить гумористична програма «А я сейчас вам покажу» з телеведучим Дмитром Танковичем.
Жест доброї волі, бавовна та «отрицательное всплытие»
Цілий оберемок мемів породжений евфемістичним способом висловлювання, який російська пропаганда обирає найчастіше тоді, коли стається щось невигідне для Росії. Поширену в російських медіа «новомову» розслідувало ліберальне російське видання «Медуза» і з’ясувало, що в цього явища є назва — «режим информационного благоприятствования». Всім відоме слово «хлопóк», яке російські медіа наполегливо використовують там, де йдеться про вибухи, дало нам мем «бавовна»: це наслідок автоматичного перекладу українською повідомлення російського медіа, в якому йшлося про «хлопок».
Велика війна породила й унікальні меми. На початку квітня російські війська остаточно вийшли з Київської і Чернігівської. Речник Путіна Дмитро Пєсков в інтерв'ю французькому телеканалу LCI пояснив відведення армії від Києва, який країна-агресор, до речі, обіцяла «взяти за три дні» (ще один відомий мем), «жестом доброї волі для створення сприятливих умов для переговорів». Пізніше, залишаючи острів Зміїний, вони знов пояснили відведення звідти недобитків військ «жестом доброй воли». Це формулювання насмішило українців, а ось російських турбо-патріотів — наприклад, «воєнкорів» — розлютило: вони риторично запитували, яких іще «жестів доброї волі» слід чекати від армії, яка мала «звільнити Україну». Тож про свої наступні поразки Росія говорила вже іншими словами: втечу з Харківщини пояснили «перегрупуванням військ», а вихід із правобережжя Херсонщини назвали «непростим рішенням».
Ще кілька років тому росіяни почали називати падіння економіки «отрицательным ростом». Тож не дивно, що потоплення крейсера Москва українські дотепники з легкої руки радника Офісу президента Олексія Арестовича почали називати «отрицательным всплытием». Самі росіяни тоді пояснили, що корабель «в ходе пожара от детонации боезапаса потерял остойчивость при буксировке». Від чого ж детонація? Росіяни не визнали, що корабель уразила українська ракета, а стверджували, що на кораблі хтось покурив у недозволеному місці. З цього також народилася серія українських мемів. Необачне куріння раз у раз викликає десь у Росії «бавовну».
Тримайся, шафко
Символами української незламності стали кухонна шафка і керамічна фігурка півника, що вціліли на стіні зруйнованої російськими бомбами багатоповерхівки в Бородянці на Київщині. Фото шафки з півником зробила фотографка Суспільного Єлизавета Серватинська. Після публікації фото українці почали бажати одне одному «триматися, як шафка в Бородянці» і казати: «шафка вціліла, і ти зможеш».
Мем вийшов за межі України завдяки тогочасному прем’єр-міністру Великої Британії Борису Джонсону. Коли він приїжджав до Києва на початку квітня 2022 року, українська художниця Валерія Полянскова подарувала йому та Володимиру Зеленському таких самих півників. Фото з’явилося на перших шпальтах світових видань разом з історією шафки з Бородянки. Зараз шафка разом із півником зберігаються у київському Музеї революції гідності. А після ракетного удару по Дніпру в січні 2023 року світ вразила схожа картина — жовта кухня, оголена після падіння стіни, з яблуками на столі.
Чорнобаївка
Чорнобаївка — це передмістя Херсона, де розташований аеропорт. Росіяни загарбали херсонський аеродром у перші дні великого наступу і використовували його як плацдарм для наступу на Миколаїв. Українські війська на початку березня завдали по аеродрому удару, який знищив чимало російських гелікоптерів і багато іншої військової техніки. Невдовзі росіяни знов зібрали техніку на аеродромі — і знов отримали. Це повторювалось кілька разів, і українці, зауваживши суїцидальну готовність росіян знов і знов підставлятись під удари у Чорнобаївці, почали зображувати це місце в піснях, анекдотах і карикатурах як пекло для загарбників. Коли мем став загальновідомим, повідомлення про чергові успішні удари по росіянах у Чорнобаївці вже не сприймали всерйоз; а загалом військові повідомляли про понад два десятки таких ударів.
Із Херсонщиною пов’язані й інші меми — кавун і єнот. На півночі області стоїть пам’ятник кавуну, який віддавна вважається символом Херсонщини. Влітку 2022 року чимало українців писали, що відмовляються купувати імпортні кавуни в крамницях, чекаючи на херсонські. На кавуни всіляко натякало військове та політичне керівництво, плануючи звільнення області:
Коли ж росіянам прийшов час утікати з Херсона, вони вкрали все, що змогли взяти з собою — зокрема єнота з місцевого зоопарку. По нього приїхав власник кримського зоопарку «Казка» Олег Зубков, який співпрацює з російськими загарбниками. Щоправда, меми про цього єнота є не лише в українців, а й у росіян, які також вважають його свого роду символом своїх мрій про «повернення в Херсон».
«Паляниця»
Відрізняти чужинців від своїх за допомогою специфічних слів люди почали дуже давно – як мінімум, з часів написання Біблії. В ній людей з племені єфремлян викривали за допомогою слова «шиболет» (потік води), яке вони вимовляли як «сіболет». Згодом шиболет став науковим терміном для позначення національного «мовного паролю».
«Паляниця» — найбільш відомий український шиболет, себто слово, за допомогою якого українці відрізняють своїх від чужих. Мешканцеві України зовсім не складно вимовити це слово, а ось росіянам ніяк не дається м’який звук [ц’], якого в їхній мові немає. Очевидно, заважає (це ще один мем) «російськомовна щелепа». На початку великої війни військові та спецслужби відловлювали в Україні російських диверсантів, і українців просили бути пильними. Тоді Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України запропонував декілька українських шибо летів: паляниця, молодиця, світлиця, нісенітниця тощо. Популярності паляниці додала й російська пропагандистка Ольга Скабєєва, яка спробувала пояснити росіянам, що таке «поляніца» — та ще й переплутала паляницю з полуницею. До речі, можна викрити навіть дуже професійних диверсантів, попросивши їх не лише сказати «паляниця», а пояснити, що це таке.
«Вообще не хочу уезжать из Крыма»
«Бавовна» часто трапляється там, де росіяни її зовсім не чекають. 9 серпня 2022 року кілька вибухів пошкодили літаки на аеродромі в Новофедорівці під Саками. Росіяни, які почувалися в загарбаному Криму в повній безпеці, вперше всерйоз перелякалися. В соцмережі майже одночасно з’явилися два яскраві ролики: відео з пляжу в Саках, де росіянка кричить: «Мамулечка, надо сваливать отсюда», і відео з Алушти, де росіянка у машині крізь сльози розповідає, що не хоче їхати з Криму, адже жила там «як удома». Плач росіянки породив чимало жартівливих інтерпретацій аж до килимків для витирання ніг.
Згодом з’ясувалося, що сльозлива росіянка — відеоблогерка з міста Новий Уренгой Світлана Логінова, яка разом із чоловіком веде ютуб-канал «Супермуж». Другого серпня вона опублікувала на каналі ролик під заголовком «Їдемо до Криму на Чорне море. Нас нічого не зупинить». А легендарне відео, яке стало мемом, вона видалила. За два місяці після вибухів у Саках «бавовна» дісталася Кримського моста — це дало мему друге дихання.
Білгородська народна республіка
Ще одна серія мемів, пов’язана з «бавовною» на російській території. 29 березня вибухнув склад боєприпасів у передмісті Білгорода, а першого квітня — нафтобаза. Це були перші вибухи на російській території з початку великої війни. Командування української армії не підтвердило і не спростувало причетність України до цих подій, а секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данилов пожартував: мовляв, це внутрішній конфлікт у Білгородській народній республіці.
Інша лінія розвитку сюжету пов’язана з громадським активістом Сергієм Стерненком. Він опублікував у твітері фотомонтаж: своє зображення у військовій формі поруч із стелою на в’їзді в Білгород. Картинка розійшлася телеграмом із підписом, що «нацисти» захопили Білгород і проголосили там народну республіку. Росіяни бурхливо обговорювали цю картинку і навіть упізнали на фото мешканця Білгорода на ім’я Тимофій Вякін. Тож коли у Вікіпедії з’явилась стаття про Білгородську народну республіку, її президентом назвали саме Вякіна. Зараз стаття видалена, але зберіглася на іншому ресурсі.
Білгородська (Курська, Воронезька тощо) народні республіки — логічна відповідь на вигадані Росією «народні республіки» на загарбаних українських територіях. Особливо про це люблять жартувати харків’яни, адже їхнє місто обстрілюють із сусіднього Білгорода практично щодня.
Чмоня і Медведчук
Першого березня на Донеччині українські військові взяли в полон групу мобілізованих місцевих мешканців. Серед них був 37-річний Андрій Рязанцев — учитель за фахом, який служив у мотострілецькому підрозділі окупаційної армії. Його фото, зроблене під час ідентифікації полонених, миттю підхопили соцмережі — через завелику форму і розгублений вираз обличчя полонений мав жалюгідний вигляд. Невідомо, хто перший назвав Рязанцева Чмонею, але під цим прізвиськом він став відомий, а його зображення з’явилось у масі колажів і косплеїв. Рязанцева, який допоміг зруйнувати уявлення про велич і звитягу російської армії, обміняли в червні.
Мем отримав продовження 12 квітня 2022 року, коли Служба безпеки України затримала найдемонічнішого проросійського політика Віктора Медведчука. Нардеп переховувався й намагався втекти з України, й на фотографії мав не менш жалюгідний вигляд, ніж Рязанцев, тож Медведчука дражнили Чмонею 2.0.
Пес Патрон
З початку великої війни українцям бракувало позитивних персонажів, зрозумілих не лише дорослим, а й дітям. Популярна міська легенда про «Привида Києва» — українського пілота-аса, який на початку великої війни збив кількадесят російських літаків — розбилась об жорстоку реальність: після опублікованого на Заході «інтерв’ю з Привидом» командування мусило зробити заяву, що це — збірний образ.
Порожнечу заповнив джек-рассел-тер’єр на ім’я Патрон, який працює з саперами. Власником трирічного Патрона є керівник піротехнічної групи управління Державної служби по надзвичайним ситуаціям у Чернігівській області Михайло Ілльов. Патрон ідеально підходить для пошуку протипіхотних мін, адже важить замало, аби спричинити детонацію. Вперше про собаку розповів телеграм-канал Державної служби з надзвичайних ситуацій України 15 березня, а вже 20 березня у Патрона з’явилася сторінка в інстаграмі.
Зараз Патрон у фірмовому іменному жилеті з ручкою, за яку рятувальники носять його, аби менше втомлювався, — найвідоміша тварина в Україні. Його зображують на футболках, чашках, муралах і, звісно ж, на марці «Укрпошти». Патрон добре відомий за кордоном та має купу іноземних нагород — наприклад, премія Канського кінофестивалю Palm Dog Award і перший в історії титул «Пес доброї волі» від UNICEF. Про нього є пісня і мультсеріал:
Оргія на Щекавиці
У вересні 2022 року, коли Росія збиралась інсценувати «референдуми» про приєднання окупованих нею українських територій, в Україні чекали на ядерний удар. Медіа почали публікувати покрокові інструкції, що робити у разі ядерної атаки, а українці — закупати таблетки йодиду калію і протигази. Хтозна, чи не спрацював би цього разу російський ядерний шантаж… Але все зіпсував мем про Щекавицю.
22 вересня Наталія Піскова у твітері написала про закриту групу в телеграмі, учасники якої планують оргію на київській горі Щекавиці, якщо почнеться ядерна війна. Ідея сподобалась усім — з’явилась маса жартів, карикатур, а також груп і чатів, де всерйоз чи жартома домовлялись про ту саму оргію. Щекавиця стала місцем паломництва журналістів, які писали про неї репортажі й шукали потенційних учасників оргії. Невдовзі в російському сегменті соцмереж розгублено дивувалися, чому українці не бояться ядерного удару, а жартують і пишуть про секс. І навіть пропагандисти на російському телебаченні визнали, що лякати українців немає сенсу — вони не бояться.
«Цей день настав»
Ця фраза належить телеведучому й волонтеру Сергію Притулі. 22 червня 2022 року, у день свого народження, він оголосив збір на безпілотники Bayraktar. Своє звернення він почав словами: «Цей день настав. Ми купуємо байрактари». За два роки до цього друзі привітали Притулу з днем народження відео, яке мало назву «Сергію, ми давно хотіли тобі сказати, і ось цей день настав...». Отже, в колі Притули ця фраза вже мала статус мема.
Лише за два дні українці зібрали на байрак тари шістсот мільйонів гривень. Але компанія Baykar вирішила надати безпілотники безкоштовно, а гроші витратили на доступ до супутникових знімків, які, за словами командування, дуже допомагають українській армії. Ну, а мем «Цей день настав» у найрізноманітніших варіаціях символізує спроможність українців зібрати гроші на будь-що, що потрібно їхній армії.
Марія Спалєк, «Детектор медіа»
