Від серпня 2022 року на Житомирщині працюють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього та гендерно обумовленого насильства. Створити своєрідне підсилення для місцевих соціальних служб у Коростені, Житомирі, Житомирському районі та Хорошівській громаді вдалось за сприяння UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення, органів місцевого самоврядування та ГО «Інноваційні соціальні рішення». Про роботу мобільних бригад, їхні завдання, виклики та врятовані людські долі говоримо далі.
Робочий день мобільної бригади у Хорошеві розпочинається із планового виїзду до підопічних. І таких в останніх за більш як пів року було близько 200. Віднайти постраждалих, зізнається керівниця тутешньої мобільної бригади, було непросто.
«Коли ми приїздили в старостинські округи, нам казали: ні, у нас такого немає. Ви що? У нас все тихо і спокійно», – розповідає керівниця мобільної бригади соціально-психологічної допомоги Хорошівської громади Тетяна Костриця.
Замовчувати про проблему існування домашнього насильства в громаді не те що недоцільно, а безглуздо, адже її потрібно вирішувати, переконаний голова Хорошівської громади Володимир Столярчук. За його словами, на території Хорошівської громади проживає близько 18 тисяч жителів, і півтора відсотка з них – потерпілі від домашнього насильства.
«Я вам скажу, що до мене і на вулицях люди підходять і просять допомогти. Жінки підходять і просять допомогти розібратися з чоловіком. Тому, що тут приховувати. Є проблема – не потрібно замовчувати, її потрібно вирішувати. Десь, мабуть, 1,5% населення нашої громади потерпають від морального, матеріального, фізичного насилля», – кажу Володимир Столярчук.
У пошуках тих, хто потерпає від домашнього насильства у Хорошівській громаді мобільна бригада об’їхала тисячі обійсть та будинків, згадує її керівниця Тетяна Костриця.
«Ми проїхали кожен старостинський округ від дому до дому. Ми приходили і казали, що є така бригада, які послуги ми можемо надавати, запитували, чи є потреба і коли бачили, що є потреба, ми чіплялись за ниточку», – розповідає Тетяна Костриця.
І у кожного своя історія – від фізичного насильства з побоями й синцями, до економічного та психологічного приниження. Люди, які пережили насильство, закриваються у собі і з небажанням йдуть на розмову, ділиться Тетяна. Тож каже: інколи доводиться вдаватися до інших методів.
«Я починаю говорити про буденні речі для селища – про погоду, домашніх улюбленців, подвір’я, і ось так, слово за словом у нас починає будуватися діалог», – каже Тетяна Костриця.
На відміну від планового виїзду, при екстреному діяти доводиться інакше.
«Ми приїжджаємо і надаємо першу психологічну допомогу, виводимо людину зі стану кризи, шоку і по-іншому будуються відносини», – ділиться Тетяна Костриця.
І таких екстрених викликів впродовж тижня надходить чимало.
«Від двох до чотирьох екстрених виїздів на тиждень. А таких, що ми їздимо і віднаходимо, то десь 13 постраждалих на тиждень», – додає керівниця мобільної бригади соціально-психологічної допомоги Хорошівської громади.
Фахівці мобільної бригади консультують постраждалих від домашнього насильства з юридичних, медичних, психологічних питань. Ба більше, розробляють план безпеки для постраждалих, відпрацьовуючи алгоритм дій.
«Ми обговорюємо з людиною, куди та піде, як буде одягатися, що в квартирі заважатиме на шляху, тікаючи від кривдника. Тому що у таких моментах важливі секунди, які можуть врятувати не просто здоров'я, а життя», – коментує керівниця мобільної бригади соціально-психологічної допомоги Хорошівської громади Тетяна Костриця.
За даними фахівців, найбільший показник постраждалих від домашнього та гендерно обумовленого насильства все ж серед жінок та дітей, які автоматично визнаються постраждалими, перебуваючи в епіцентрі чвар дорослих. Разом із тим, дедалі частіше коло насильства поглинає і людей старшого віку, котрі потерпають від горе-дітей з нарко- та алкозалежностями. Як правило, зауважує пані Тетяна, постраждалі часто обирають мовчанку, а не пошук шляхів виходу з кола насильства.
«Завжди спрацьовує страх. Страх того, що тебе не зрозуміють, не підтримують, що ти залишишся сам. Цей страх паралізує. Друге – незнання. Незнання того, куди можна звернутися, що є сьогодні такі спеціалізовані служби, що це не має так бути», – пояснює Тетяна Костриця.
Протидіяти домашньому насильству й у мирний час було неабияк складно, а в умовах воєнного стану тим паче, додає керівниця мобільної бригади постраждалим від домашнього насильства у Житомирі Людмила Марчук.
«Домашнє насильство, коли нестабільність, економічний розвиток упав, немає достатку у людей, і психологічний момент, коли повертаються наші хлопці, які також мають проблеми з психічним здоров’ям і, на жаль, поруч рідні та близькі», – розповідає Людмила Марчук.
В першу чергу, говорять фахівці, щоб вирватися з тенет насильства, потрібно визнати себе постраждалим.
«Є такі випадки, коли поліція надає інформацію, а інцидент відбувся, до прикладу, 10 днів тому, і ми приходимо, а жінка каже: все добре. Ми залишаємо свої контакти, візитівку, і дуже багато жінок приходять знову», – зазначає керівниця мобільної бригади соціально-психологічної допомоги у Житомирі.
«Жінка нікуди не хотіла повідомляти, нічого не хотіла змінювати, але прийшла ця остання крапля. Вона прийшла, сказала: допоможіть мені, будь ласка, піти від нього. Ми її поселили у кризову кімнату, надали комплекс юридичних, психологічних послуг», – говорить психолог мобільної бригади соціально-психологічної допомоги у Житомирі Юлія Савченко.
І подібних гірких життєвих історій не злічити, бідкаються фахівці. Зокрема, Житомирська мобільна бригада відтоді, як стартував проєкт, відпрацювала понад 130 звернень. А їхні колеги з Житомирського району отримали близько 300 таких звернень.
«Ми працюємо в радіусі 50 км навколо міста Житомира. Можу сказати, що це Черняхівський район, є звернення з Оліївської громади, Новогуйвинської, Станишівської. До нас особа може звернутись безпосередньо на мобільний номер телефону, щоб з нами зв’язатися. Ми можемо надавати консультацію онлайн. Також, можна прийти до нас у кабінет, щоб поспілкуватися особисто», – каже керівниця мобільної бригади соціально-психологічної допомоги Житомирського району Жанна Федосенко.
Окрім роботи із постраждалими, фахівці мобільної бригади Житомирського району ще й консультують колег.
Наостанок пані Жанна підсумовує: домашнє та гендерно зумовлене насильство не має вікових обмежень або розподілу за статтю. Тому закликає не мовчати, звертатись за допомогою до правоохоронців, соціальних служб, громадських організацій, які допоможуть встояти, а головне – вийти із кола насильства.
Адреси та телефони мобільних бригад соціально-психологічної допомоги:
м. Житомир, майдан Польовий,8 (Прозорий офіс) (050) 527 - 56 - 87.
Житомирський р-н м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 25 (096) 036-87-44
смт Хорошів, вул. Героїв України, 6 (050) 532 95 19
Як повідомляв Житомир.info, 14 лютого 2023 року Житомирське районне управління поліції інформувало, що Хорошівські правоохоронці завершили розслідування домашнього насильства у Пулинській громаді: 44-річний чоловік самостверджувався у родині шляхом образ і принижень близьких. Його дружина упродовж року неодноразово зверталася до поліцейських з приводу домашньої тиранії. Кривднику загрожує ув’язнення.
