Державна служба України з етнополітики та свободи совісті надала рекомендації про те, які дії з боку УПЦ могли б засвідчити про її вихід зі складу Російської Православної Церкви.
Про це 26 червня повідомляє пресслужба ДЕСС.
«До Державної служби України з етнополітики та свободи совісті надходять численні запити духовенства та представників монаших громад з приводу зустрічі, яка відбулась між керівництвом ДЕСС та членами єпископату Української Православної Церкви (в єдності з московським патріархатом). Представники духовенства і монаших спільнот стверджують, що священноначалля не інформує їх про зміст цієї зустрічі, що породжує численні спекуляції на цій темі. У зв’язку із цим ДЕСС повідомляє, що така зустріч дійсно відбулась. Під час зустрічі члени єпископату УПЦ, які за їхніми словами діяли за благословенням предстоятеля УПЦ митрополита Онуфрія, висловили бажання отримати письмові рекомендації про те, які дії з боку УПЦ могли б засвідчити про її вихід зі складу Російської Православної Церкви. Такі рекомендації були сформульовані і надіслані вже наступного дня після зустріч», - йдеться у повідомленні.
Члени єпископату УПЦ обіцяли розглянути ці роз’яснення у двотижневий термін. Оскільки відповіді на лист ДЕСС не надійшла ані в двотижневий, ані в тритижневий термін, а також враховуючи значний інтерес до цього питання в релігійному середовищі, ДЕСС вважає за можливе оприлюднити лист, який був надісланий представникам УПЦ.
До дій, яків свідчили б про розрив безпосередніх зв’язків підпорядкування у відносинах між УПЦ та РПЦ, можна було б віднести:
оприлюднити офіційний документ органу церковної влади або особи (осіб), уповноважених говорити від імені УПЦ, про вихід УПЦ з усіма її єпархіями, синодальними установами, благочиннями, монастирями, духовними навчальними закладами, братствами, сестринствами, парафіями та місіями зі складу РПЦ;
архієреям та клірикам УПЦ, які входять до складу єпископату РПЦ, її Синоду, синодальних установ, комісій Міжсоборної присутності, надіслати заяви про вихід з них і оприлюднити ці заяви;
офіційно повідомити Помісні Православні Церкви про вихід УПЦ зі складу РПЦ;
накласти церковні покарання та/або виключити зі складу єпископату і кліру осіб, які брали безпосередню участь в анексії загарбаних українських земель, добровільно співробітничають з російськими окупантами, освячують зброю, якою вбивають українців;
органу церковної влади, на який внутрішніми настановами УПЦ покладено обов’язок вираження її позиції з актуальних проблем сучасного суспільства та оцінка найважливіших подій у сфері міжцерковних, міжконфесійних та міжрелігійних відносин, оприлюднити офіційну позицію з приводу вчення патріарха Кирила, про змиття гріхів загарбникам, які загинуть в Україні, благословення ним війни проти України, а також дії органів церковної влади з анексії єпархій УПЦ.
Нагадаємо, 31 січня 2023 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті оприлюднила висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом: УПЦ продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування, вона не діє як самостійна (автокефальна) Церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії), жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами експертної групи не виявлено.
Як повідомляв Житомир.info, на сесії Житомирської обласної ради 27 квітня 2023 року депутати проголосували за звернення до президента та Кабміну з проханням розірвати договори оренди на користування УПЦ землею та церковними будівлями, які перебувають у державній власності, та про заборону на території Житомирщини діяльності Української Православної Церкви, яка має церковно-канонічний зв'язок із РПЦ.
