В Україні відбулася одна з найбільш успішних реформ - реформа децентралізації, однак зараз через великі бюджети місцева влада дозволяє собі робити невиправдані закупівлі. У цьому випадку важливим елементом є нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування.
Про це заявила народна депутатка, голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк – повідомила 25 липня пресслужба Верховної ради.
«Тепер на місцях є великі бюджети (Київ – понад 70 млрд бюджет, Дніпро – понад 22 млрд), якими місцева влада розпоряджається без втручання центру. На місця були передані землі, інші активи, якими також розпоряджаються громади. Залишився один нереалізований момент – ми вважаємо, що обов’язково потрібно закріплювати відповідний нагляд за законністю тих чи інших рішень органів місцевого самоврядування», - зазначила парламентарій.
Вона наголосила, що йдеться не про утиски самоврядування та не про наступ на децентралізацію.
«Нещодавно ми взяли інформацію в Державної регуляторної служби за І квартал 2023 року, і дані підтверджують: 55% всіх актів, що ухвалює місцева влада, здійснюються без регуляторних повноважень, 25% - з недотриманням вимог регуляторного законодавства. Це свідчить, що з боку держави повинен бути відповідний нагляд, який не накладатиме вето на рішення місцевої влади, а відстежуватиме, чи рішення ухвалене законно, даватиме відповідні поради, незаконні рішення зупинятиме», - поінформувала народна депутатка.
За її словами, друга важлива проблема стосується етичної складової.
«Сьогодні волонтери, бізнес, звичайні громадяни збирають кошти для нашої перемоги, а місцева влада витрачає кошти на барабани, овочерізки, транспортні розв’язки тощо. Саме заради перемоги треба об’єднуватися місцевій і центральній владі, громадянам, щоб кошти направлялися саме туди, де вони найбільше потрібні», - наголосила Олена Шуляк.
Вона додала, що наразі обговорюється кілька підходів, як правильно мають бути розподілені кошти громад і як здійснювати контроль витрат.
«Нам не хочеться почути, що ми утискаємо місцеве самоврядування, водночас ми не хочемо, щоб кошти в умовах війни витрачалися не на критичні потреби. Ми вдячні журналістам та небайдужим громадянам, що підіймають цю дискусію на високий рівень. Думаю, що Верховна Рада не стоятиме осторонь та ухвалюватиме відповідні рішення», - сказала Олена Шуляк.
Народна депутатка зауважила, що ідея про направлення з місцевих бюджетів певного відсотка доходів на потреби оборони ухвалюватиметься тільки після відповідних консультацій із Мінфіном, а до дискусії обов’язково долучатимуться представники місцевої влади, адже вони мають чітко розуміти, що під час війни недоречно робити певні закупівлі.
Нагадаємо, під час засідання Кабінету міністрів 21 липня прем’єр-міністр Денис Шмигаль просив місцеву владу відкласти всі видатки, які сьогодні не на часі, та назвав пріоритети для спрямування коштів. До цього, 17 липня, до місцевої влади звертався голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія з «останнім попередженням» за розтрачання бюджетних грошей на барабани, стадіони і бруківку. Стадіон, який постійно згадується в подібних закликах, знаходиться в Житомирі: департамент регіонального розвитку Житомирської ОВА 21 червня 2023 року підписав з ТОВ «Артхаус» договір вартість 69,9 млн грн на виконання робіт по реконструкції футбольного поля та благоустрою території центрального стадіону в Житомирі, які мають бути завершені до 20 грудня 2024 року.
Як повідомляв Житомир.info, на сесії Житомирської міської ради 20 липня 2023 року перерозподілили на укриття та потреби оборони 140 млн грн: капітальні видатки управління капітального будівництва зменшили на 136 млн 014 тис. Грн (з яких саме об'єктів зняли фінансування – дивіться тут), капітальні видатки управління комунального господарства – на 4 млн 468,7 тис. грн. Мер також заявив, що Житомир витратив на заходи оборони більше, ніж Київ: після 24 лютого 2022 року сумарно на закупівлі для потреб ЗСУ і військові облігації спрямовано з міського бюджету 1,8 млрд грн.
