На сьогодні Міністерством охорони здоров’я погоджено перелік закладів охорони здоров’я, які сформували спроможну мережу у 18 госпітальних округах. Кожна область окрім спроможної мережі також подавала 3-річні плани розвитку госпітального округу. Нині проєкти планів вже розглянуто МОЗ та надано відповідні зауваження.
Про це 24 липня повідомила пресслужба МОЗ.
«Загалом до спроможної мережі вже увійшли 542 медзаклади спеціалізованої медичної допомоги (без урахування Волинської області та міста Києва). З них – 118 надкластерних лікарень, 149 кластерних лікарень, 275 загальних лікарень. У реформі на даний момент задіяні ті області, де не ведуться активні бойові дії. Наразі спроможна мережа не впроваджується у Запорізькій, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській областях та на території АР Крим. Однак протягом 6 місяців після припинення воєнного стану ці регіони мають подати пропозиції щодо визначення спроможної мережі закладів охорони здоров’я», - йдеться у повідомленні.
Пресслужба ОВА 25 липня повідомила, що МОЗ погодило спроможну мережу медзакладів Житомирської області.
«На Житомирщині погоджено 6 надкластерних медзакладів (КНП: «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня», «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевсього», «Обласний перинатальний центр», «Обласний протитуберкульозний диспансер», «Житомирський обласний онкологічний диспансер», «Обласний медичний спеціалізований центр»), 5 кластерних (КП «Лікарня №1», КП «Лікарня №2 ім. В.П.Павлусенка», КНП «Бердичівська міська лікарня», КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня», КНП «Коростенська центральна міська лікарня») та 17 загальних закладів охорони здоров’я у громадах області», - зазначається у повідомленні.
Нагадаємо, наприкінці лютого 2023 року Уряд ухвалив постанову, яка зобов’язувала обласні військові адміністрації впродовж двох місяців подати на затвердження в МОЗ власне бачення плану госпітального округу та формування спроможної мережі з урахуванням розвитку закладів первинної медичної допомоги та пунктів базування екстреної медичної допомоги. Тоді ж міністр охорони здоров’я пояснював, що лікарні спроможної мережі дозволять пацієнту бути впевненим, що його доставили саме в той медзаклад, який відповідає його стану та хворобі, що в лікарні є необхідні фахівці та обладнання, аби надати йому якісну медичну допомогу. Також реалізація зазначеної реформи дозволить раціонально розподіляти закупівлі та поставки дороговартісного обладнання між лікарнями, відповідно до їхньої ролі у спроможній мережі госпітального округу. Наразі керівники лікарень часто зловживають, купуючи обладнання, яке потім роками простоює або ж вмикається лічені рази на рік, оскільки заклад не має необхідної кількості пацієнтів, або ж у нього взагалі відсутні фахівці, які мають можливості працювати на даному обладнанні.
Як повідомляв Житомир.info, 1 липня 2022 року Верховна рада проголосувала за подальший розвиток реформи охорони здоров'я – інфраструктурний етап медичної реформи. В серпні 2022 року МОЗ інформувало, що в рамках подальшого розвитку реформи охорони здоров'я кожна область стане окремим госпітальним округом, який своєю чергою поділятиметься на кластери, зокрема в Житомирській області госпітальний округ сформують 16 медичних закладів: 2 лікарні визначено як надкластерні, 5 кластерних та 9 загальних.
