Найчастіше злочинці ошукують молодь у віці 18–24 років (14% опитаних) та людей старше 65 років (11,5%). Такі результати опитування, яке провів Національний банк України в партнерстві з компанією «Опендатабот». Участь в дослідженні взяли майже 113 тисяч українців.
Про це 9 жовтня інформує Національний банк України.
«Цей масштабний просвітницький проєкт, покликаний перевірити знання українців щодо протидії кібершахрайству. Він реалізується в межах інформаційної кампанії із протидії платіжному шахрайству #ШахрайГудбай та передбачає опитування користувачів про те, як часто вони стикаються з кібершахрайством під час воєнного стану. Наразі опитування пройшли понад 112,9 тисячі користувачів. За його результатами виявилося, що кожен дев'ятий опитаний (11%) ставав жертвою шахраїв з початку повномасштабного вторгнення. Користуючись ситуацією та складним становищем громадян, злочинці адаптували шахрайські схеми під сьогодення та ошукували людей, прикидаючись банками чи обіцяючи фінансову допомогу від держави, міжнародних та благодійних організацій. Також результати опитування свідчать, що найчастіше злочинці ошукують молодь у віці 18 – 24 років (14% опитаних) та людей старше 65 років (11,5%). Цікаво, що згідно з дослідженням «Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році», проведеним Проєктом USAID «Трансформація фінансового сектору» у співпраці з Національним банком, саме молодь та люди старшого віку – найменш фінансово обізнані», - йдеться в повідомленні.
Більшість шахрайських випадків сталося під час купівлі чи
продажу товарів в інтернеті – 52,7%. Друге за популярністю місце посідає таке
шахрайство як фішингові посилання – 18,6%. Далі в списку поширених шахрайських
схем – злам акаунтів у соцмережах (12%) та виманювання інформації телефоном
(10,2%).
«Під час війни шахраї використовують вразливість громадян, їх тривогу, скрутний стан. Протидіяти цьому можна лише через обізнаність та критичне мислення. Характерно, що більшість випадків, коли громадяни втрачають свої кошти, виникають через розголошення ними даних своєї платіжної картки, одноразових паролів для підтвердження операцій, даних для входу до інтернет-банкінгу. Половина від загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками відбулася через соціальну інженерію. Їх можна було б уникнути, пам’ятаючи та дотримуючись правил безпечного використання платіжних карток», – зазначає директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін.
Зазначимо, відповідно до результатів опитування, жертвами платіжного шахрайства частіше ставали жінки, ніж чоловіки.
Зауважимо, відповідно до опитування, майже третина жертв шахраїв втратили від їх дій близько 500 гривень, ще чверть опитаних втратила понад 5 000 гривень.Понад 72% респондентів, які стали жертвами шахраїв, не зверталися до Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
Нагадаємо, у 2022 році понад
481 млн грн вкрали карткові шахраї в українців, це на 46% більше ніж у 2021 році. Більшу частину
цієї суми шахраї вкрали використовуючи соціальну інженерію, коли люди під
психологічним тиском або обманом самі переказують гроші шахраям або розкривають
їм дані своїх карток.
Як повідомляв Житомир.info, на початку жовтня 2023 року 28-річна житомирянка, відгукнувшись на оголошення стосовно фрілансу, втратила понад 106 тисяч гривень. Зрозумівши, що віддала свої кошти шахраям, одразу ж звернулася до поліції.
