Рух ЧЕСНО, спираючись на дані, які надало Міністерство фінансів у відповідь на запит, проаналізував, як повномасштабна війна вплинула на фінансову спроможність громад і як законотворці змінили систему міжбюджетних трансфертів 2024 року.
Про це йдеться у матеріалі, оприлюдненому 21 лютого на сайті Руху ЧЕСНО.
«Повномасштабне вторгнення стало безпрецедентним випробуванням для місцевого самоврядування. Промислово розвинені громади Запорізької та Харківської областей стали дотаційними. Маріупольська та Енергодарська громади, які в довоєнні роки входили до першої десятки фінансово спроможних громад, залишаються окупованими. В умовах війни вдвічі збільшилася кількість громад із критичним рівнем фінансової стійкості. 84% громад отримують базові дотації з центрального бюджету для фінансування дефіциту та подолання наслідків збройної агресії Росії. Водночас 2023 року попри війну чимало місцевих бюджетів були профіцитними. На десять громад припадало понад 45% усіх сплачених реверсних дотацій», - йдеться у публікації.
Зазначається, що внаслідок децентралізації в Україні утворилося 1438 громад, із них 126 зараз тимчасово окуповані (8,7%). За підсумками 2023 року, 84% громад отримали базові дотації, тоді як у 2021 році отримували 75% громад.
«Найбільш дотаційними залишаються сільські та селищні громади. Однією з причин такого розподілу є система нарахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за місцем розташування підприємства. Тобто якщо громадяни з малих громад працюють у більших містах, то податки сплачуються в бюджет тієї громади, де зареєстроване підприємство. Тому в умовах війни виникла ситуація, коли окуповані громади мають власні доходи. Наприклад, 2023 року власні доходи Маріупольської громади становили 940 млн, Енергодарської – 528 млн, Сєвєродонецької – 48,6 млн. Найбільше базових дотацій 2023 року отримали громади Харківської, Закарпатської, Запорізької та Херсонської областей. Водночас найбільше реверсних дотацій перерахували громади Дніпропетровської, Київської та Львівської областей. До повномасштабного вторгнення громади Харківської та Запорізької областей перераховували значну частину реверсних дотацій до центрального бюджету. Окупація регіонів та активні бойові дії практично знищили їх економічний потенціал. У грудні 2023 року уряд виділив деокупованим громадам додатково 27 млрд грн базової дотації», - пише видання.
ТОП-10 спроможних громад
В умовах повномасштабної війни суттєво змінився перелік громад із найбільшим обсягом реверсних дотацій. Із першої десятки спроможних громад зникли такі промислові центри, як Харківська, Запорізька, Енергодарська та Маріупольська громади.
2023 року на десять громад припало понад 45% усього обсягу реверсних дотацій. Серед них шість громад – обласних центрів: Дніпровська, Львівська, Черкаська, Вінницька, Полтавська, Житомирська міські громади, а також Криворізька, Яворівська, Мукачівська міські громади та Черкаська селищна громада.
У 2021 році Житомирська громада до ТОП-10 найбільш спроможних не входила
Повністю матеріал про те, які війна змінила фінансово спроможність громад, читайте тут
Нагадаємо, на засіданні виконкому Житомирської міської ради 17 червня минулого року заступниця директора фіндепартаменту розповідала, що реверс з бюджету громади на 2023 рік становить 379 млн грн – це більше за ту суму, яку з бюджету міста платять за енергоносії і комунальні послуги.
Як повідомляв Житомир.info, за 2023 рік доходи бюджету Житомирської міської територіальної громади становили 5 мільярдів, видатки – 5,4 млрд грн. Бюджет Житомирської міської громади на 2024 рік затвердили в розмірі 4,5 млрд грн.
