З нагоди найсвітлішого свята весни, любові та краси Поліський національний університет запрошує на прогулянки до Ботанічного саду мешканців та гостей міста. Ботанічний сад приймає гостей 8-10 березня з 10.00 до 16.00.
Нагадаємо, що з моменту свого утворення у 1933 р. Ботанічний сад налічував лише два гектари. Заснований як навчальна та науково-дослідна база Житомирського сільськогосподарського інституту сад на початкових етапах функціонування мав у своїй колекції лише харчові, технічні, лікарські та кормові рослини. З розвитком та розширенням структури університету площа саду теж збільшувалася і була доведена до 6 га. Збільшення території дозволило створити алею коркового дерева – амурського аксомиту та закласти у 1938-1940 рр. невеликий дендрарій. У передвоєнний період дендроколекція вже налічувала близько 300 видів і форм дерево-кущових рослин. Пізніше були закладені ампелографічна колекція, яка налічувала кілька десятків сортів винограду, та маточник карликових підщеп, інтродуковано велику групу українських фундуків, також проводились дослідження з інтродукції персика, абрикоса.
У часи воєнного лихоліття (1941–1944 рр.) колекція ботанічного саду, його насіннєвий фонд і багато деревних та кущових рослин були знищені. Відновлювати ботанічний сад університету довелося з уцілівших 126 видів і форм дендрофлори.
Кожен з вчених, які працювали в саду, залишили свій слід у науковому розвитку університету. Так, доцент М.О. Борушко у 1955 р. заклав плодовий сад і проводив дослідження з питань вирощування живців винограду і сортів суниці, професор В.П. Живан вивчав екологію червоної конюшини та її компонентів у системі травопільних сівозмін. Професор Е.М. Кондратюк досліджував екологію буряків і вивчав представників роду сосна. Доцент Ф.С. Комаров займався дослідженнями в умовах Полісся фізіології платану кленолистого, фундуків, кедра сибірського та інших деревних порід. Доробком професора В.Г. Куяна була розробка технології вирощування високоінтенсивних садів у зоні Полісся і Західного Лісостепу України. Доцент В.В. Собчук брав участь у створенні колекції винограду, розробив окремі прийоми його агротехніки, а також вів дослідницьку роботу, пов’язану із селекцією гороху.
Нове слово у ботаніці сказав професор П.В. Литвак, який на базі Ботанічного саду розробив новий науковий напрямок – відродження локальних фітопопуляцій рослин-перехресників за окремими біотипами, що збереглися з попередніх років. Помітний слід залишив професор П.І. Гупало, котрий вивчав вікові зміни рослин та розробляв прийоми управління ними у плодоягідних і технічних культурах, багаторічних травах.
У 1983-1993 рр. під керівництвом доцента В.Т. Харчишина була значно зміцнена матеріально-технічна база Ботанічного саду, споруджено у гуцульському стилі оригінальний триповерховий будинок з науковими лабораторіями і лекційною аудиторією. У дендрарії були розроблені та проведені композиційні посадки бузків, рододендронів, півників. Створено близько 40 біогруп, серед яких заслуговує уваги угрупування насаджень сосни сибірської, бука лісового і самшиту вічнозеленого, айви японської, айланта найвищого, кизильника блискучого, курильського чаю кущового, гортензії великолистої, форзиції плакучої, яловцю козацького тощо.
За 90-річну історію свого існування Ботанічний сад Поліського національного університету розширив свої території, значно поповнив експозицію, але можливості поповнення флори необмежені. Тому для молодих дослідників є безмежний простір для діяльності, вивчення природи і рослин.
Пресслужба Поліського університету
