Три дні поспіль, з 12 по 14 липня, у Житомирській області фіксували температурні рекорди. Таку інформацію публікував Український гідрометеорологічний центр.
Через аномальну спеку в області зросла кількість викликів «швидкої допомоги».
«Коли немає надзвичайних ситуацій, у нас відносно стала робота – це близько 800 звернень на «103» та близько 450 виїздів бригад. Даю статистику останніх трьох днів – з 6 ранку п'ятниці по 6 ранку понеділка. З 6 ранку п'ятниці по 6 ранку суботи було 850 звернень, на підставі яких здійснено 472 виїзди бригади екстреної медичної допомоги. З 6 ранку суботи по 6 ранку неділі вже було 1055 звернень, здійснено 491 виїзд. За останню добу з 6 ранку неділі по 6 ранку понеділка було 955 звернень і 465 виїздів бригади екстреної медичної допомоги. Всім пацієнтам була надана екстрена медична допомога. За ці три доби 644 пацієнтів були доставлені для госпіталізації в лікарні регіону», – розповідає медичний директор - керівник служби екстреної (швидкої) медичної допомоги КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Віктор Гриньов.
Проте за словами керівника служби екстреної (швидкої) медичної допомоги, таких діагнозів, як перегрівання чи тепловий удар не ставили.
«Як не дивно, аналізуючи виклики за вихідні дні, жодного випадку, коли бригада поставила такий діагноз, як шкідлива дія фізичного фактора зовнішнього середовища, тобто це гіпертермія або переохолодження, не було встановлено. Тобто основний діагноз – це йшов підвищення артеріального тиску, загальна слабкість, зомління, інсульт, інфаркт, травми. Також таких діагнозів, як перегрівання (ред. не було встановлено). Напевно народ все-таки навчений і знає, як себе вести, а по-друге, автомобілізація. Не наполягають їхати, отримали пораду, що треба робити й у разі нестабільного стану, сідають у свої автомобілі і їдуть в лікувальний заклад», – каже медичний директор - керівник служби екстреної (швидкої) медичної допомоги КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».
У Центрі екстреної медичної допомоги розповіли, на які виклики найчастіше виїжджають.
«Хочу звернути увагу на те, що, попри цю жару, кожен третій виклик, пов'язаний з вживанням наркотиків або алкоголю. Травма – алкоголь, гіпертонічний криз – алкоголь. Я робив аналіз за півріччя. Тільки госпіталізація отруєння алкоголем або вживання наркотиків, яке потребувало госпіталізації, за пів року 2023 року ми доставили до лікарень 45 пацієнтів з наркотичним сп'янінням і 993 з алкогольним сп'янінням. Вже за пів року 2024 року – 123 наркотичне і 1111 алкогольне сп'яніння, яке потребувало госпіталізації», – розповідає медичний директор Віктор Гриньов.
По переду жителів Житомирщини очікують ще кілька спекотних днів тому фахівці дають поради, як їх пережити.
«Лікувати завжди важче, чим попередити, правда? Через це, в таку спеку не можна бути під дією прямих променів сонця. Потрібно вживати півтора мінімум, а то і два з половиною літри мінеральної води. Не соків, не компотів, а саме мінеральної води. В разі появи ознак перегрівання, а це червоне обличчя, запаморочення, мушки перед очима. Звичайно, піти з того місця, з прямих променів сонця. По можливості прийняти холодний душ, якщо не можна прийняти, намочити якесь простирадло холодною водою і укутатись в тіні. Якщо це не привело до покращення, звичайно, набирати «103», отримують пораду або отримують терміновий приїзд екстреної медичної допомоги для корекції стану», – радить керівник служби екстреної (швидкої) медичної допомоги КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».
Як житомиряни рятуються від спеки можна подивитися тут.
Нагадаємо, 13 та 14 липня у Житомирській області опадів не було. Температура повітря вночі коливалася від 19 до 24 градусів тепла, а вдень температурний стовпчик показував до +37°. На понеділок синоптики прогнозували невеликий дощ, місцями гроза та град. Температурні рекорди зафіксували три дні поспіль: 12 липня температура повітря сягала +35,6; 13 липня у Житомирській області було +36,7,а 14 липня — +36,5.
Як повідомляв Житомир.info, через аномальну спеку в Житомирі на Михайлівській 13 липня 2024 року включили фонтан, хоча цьогоріч фонтани в обласному центрі вмикати не планували задля економії бюджетних коштів. Мер Сергій Сухомлин пояснював, що кожен рік на обслуговування фонтанів у бюджеті закладається приблизно 1,9 млн грн, але ці кошти краще витратити на придбання дронів для військових.
