У Житомирській області затвердили прогнозовану мережу закладів середньої загальної освіти, які стануть профільними ліцеями.
Про це йдеться у розпорядженні голови Житомирської обласної державної адміністрації «Про затвердження прогнозованої мережі профільних ліцеїв Житомирської області» №405 від 19 липня.
«Зобов'язую:
1. Затвердити прогнозовану мережу профільних ліцеїв Житомирської області, що додається.
2. Рекомендувати засновникам закладів загальної середньої освіти Житомирської області усіх форм власності:
1) до 01 вересня 2027 року привести установчі документи закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, у відповідність зі чинним законодавством;
2) до 01 вересня 2027 року забезпечити виконання планів трансформації мережі ліцеїв, шляхом утворення та забезпечення їх належною матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до мережі «Інтернет», - йдеться в розпорядженні.
Зауважимо, у списку – 65 навчальних закладів, які стануть профільними ліцеями у Житомирській області.
У м.Житомир буде шість профільних ліцеїв: ліцей №1 міста Житомира, ліцей №12 ім.С.Ковальчука, ліцей №25, Відокремлений підрозділ «Науковий ліцей Житомирського державного університету імені Івані Франка», Відокремлений підрозділ «Науковий ліцей» Державного університету «Житомирська політехніка» та Житомирський обласний спортивний ліцей Житомирської обласної ради.
У м.Бердичеві п’ять – це Бердичівській міський ліцей №15, ліцей «Територія 12», ліцей №10 «Тріумф», ліцей №4 м. Бердичева та Бердичівський ліцей інтернат спортивного профілю Житомирської обласної ради.
У м. Коростень профільними стануть ліцеї №11 та №4.
А у Звягелі – ліцей №1 ім. Лесі Українки та Звягельський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою Житомирської обласної ради.
Інші заклади освіти, які впродовж 2027-2028 року переформатують у профільні ліцеї, розташовані у селищах та селах громад Житомирської області. Список:
Скриншоти розпорядження
Зазначимо, Кабінет Міністрів України затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти. Стандарт будуть застосовувати в академічних ліцеях (10–12 класи), закладах професійної (професійно-технічної), а також фахової передвищої та спеціалізованої освіти (щодо здобуття повної загальної середньої освіти).
«Цей стандарт передбачає можливість формувати індивідуальну освітню траєкторію: навчатися за академічним або професійним спрямуванням. Учні шкіл та студенти ЗП(Т)О і ФПО зможуть обирати профіль навчання, який пропонуватиме навчальні предмети / інтегровані курси для поглибленого чи професійно орієнтованого вивчення, а також предмети / інтегровані курси поза профілем», - про це 25 липня повідомляє Міністерство освіти й науки України.
Навчатися за новим стандартом учнівство й студентство почнуть з 1 вересня 2027 року (перша паралель / перший потік Нової української школи). До цього часу відбуватиметься підготовка до реформи: затвердження типової освітньої програми й модельних навчальних програм різних інтегрованих курсів і навчальних предметів, пілотування, зміна мережі закладів освіти, зокрема створення ліцеїв тощо. Уже з 2025 року розпочнеться пілотування стандарту.
У МОН розповіли про основне, що впровадить стандарт в українську освіту:
Вибір профілю навчання, як-от: математичний, STEM, IT, мовно-літературний тощо.
Години для вивчення навчальних предметів / інтегрованих курсів за вибором. Кількість цих годин зростає з кожним роком навчання.
Інтегровані курси / навчальні предмети за обраним профілем: 10 клас — 280, 11 клас — 315, 12 клас — 420.
Інтегровані курси / навчальні предмети поза обраним профілем: 10 клас — 140, 11 клас — 315, 12 клас — 420.
Обовʼязкові для всіх інтегровані курси / навчальні предмети: 10 клас — 840, 11 клас — 630, 12 клас — 420.
Фото: МОН
- Кількість годин на обов’язкові навчальні предмети й інтегровані курси найбільша в 10 класі. Цей рік є адаптаційним. Його мета — визначитися з обраним профілем, можливо, по-новому поглянути на різні предмети. Отже, після 10 класу учні академічних ліцеїв, якщо потрібно, зможуть змінити профіль навчання без будь-яких освітніх втрат, повʼязаних із заглибленням у певний профіль. Адже відмінність між профілями в цей адаптаційний рік буде мінімальною.
- Кількість годин для обовʼязкових навчальних предметів та інтегрованих курсів за обраним профілем пропорційно зростає від 10 до 12 року навчання. Якщо буде потреба, заклад освіти може підсилити цими годинами предмети або курси, обовʼязкові для всіх профілів.
- Години на вибіркові курси або предмети охоплюють як профільні, так і позапрофільні предмети й курси. Це допоможе закладам освіти вповні реалізувати свою академічну свободу, а здобувачам освіти — розвиватися багатогранно.
«Розгляньмо приклад: Ілля вчиться на мовно-літературному профілі в академічному ліцеї та зрадів можливості обрати поглиблені курси. Водночас він дуже різностороння особистість, тому йому цікаві й деякі математичні та природничі курси. Години для вибору поза профілем дали змогу реалізувати бажання. Щосеместру хлопець матиме по 4 курси / предмети в межах профілю. Це різноманітні мовно-літературні курси, такі як есеїстика, література певних періодів, ділова англійська мова тощо. Також щосеместру в Іллі буде по 4 курси / предмети поза профілем. Він зможе обрати природничі дисципліни, вивчати мистецтво чи спецкурси ІТ — залежно від того, які додаткові предмети й курси пропонуватиме заклад освіти», - наводять такий приклад у МОН.
- Години для предметів і курсів за вибором можна перерозподілити на обовʼязкові навчальні предмети або курси за обраним профілем, але НЕ можна додати до загальнообовʼязкових курсів чи предметів. Саме така динаміка дасть змогу кожному й кожній вивчати саме те, що передбачено його / її індивідуальною освітньою траєкторією.
- У тексті стандарту використано термін «клас / група» з огляду на те, що класно-урочна система — одна з можливих форм організації освітнього процесу. Отже, стандарт дає змогу формувати змінні групи для вивчення окремих освітніх компонентів (навчальних предметів, інтегрованих курсів, модулів тощо). Тобто вже згаданий Ілля зможе вивчати різні предмети й курси в різних групах — це залежатиме від індивідуального вибору кожного учня.
- Вимоги до результатів навчання сформовано на завершення 12 року навчання. Зафіксовано основні та поглиблені орієнтири для оцінювання. Основних мають досягти всі здобувачі освіти, а поглиблених — ті, для кого відповідна галузь чи кілька галузей є профілеутворювальними. Важливо: поглиблених орієнтирів для оцінювання можна досягнути повністю або частково. Це залежить від змісту освітньої програми, яку створить заклад освіти під час формування профілів.
- У базовому навчальному плані розподіл годин подано для закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та спеціалізованої освіти. Варіанти розподілу годин залежать від того, за яким спрямуванням (академічним чи професійним) заклад освіти реалізуватиме цей Державний стандарт.
- Окремі варіанти базового навчального плану запропоновано для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини.
- Для закладів фахової передвищої освіти й закладів спеціалізованої освіти розподіл навчального навантаження (для класів / груп академічного спрямування) наведено в кредитах ЄКТС.
Державний стандарт профільної середньої освіти буде опубліковано на сайті Кабінету Міністрів України впродовж пʼяти днів з моменту його затвердження.
Нагадаємо, у Житомирі до 2027 року в навчальних закладах загальної середньої освіти проведуть реформи. Зокрема, поділять на гімназії, де навчатимуться діти з 1 по 9 клас та профільні ліцеї для 10, 11 та 12 класів. Про це 8 квітня розповіли у Житомирській міській раді.
Як повідомляв Житомир.info, 3 квітня 2023 року перша заступниця директора департаменту освіти Житомирської міської ради Світлана Ковтуненко повідомила про те, що цьогоріч ліцей №12 міста Житомира ім. С. Ковальчука, який розташований на Старому бульварі, не набиратиме перші класи. Натомість «першачки» можуть йти у два інші ліцеї – №23 та №21.
