Зранку, 24 серпня, у Свято-Михайлівському кафедральному соборі Житомира зібралися містяни, військові, представники духовенства та влади. О 9:00 відбулася загальнонаціональна хвилина мовчання, після якої розпочався молебень за Україну.
«Незалежність – це є висока ціна. Ось заради цієї незалежності ми душу і тіла кладемо. І після повномасштабного вторгнення кожного разу Україна о 9:00 вшановує і згадує полеглих, всіх тих, хто загинув від руки агресора і поклали своє життя. Так ми висловлюємо свою шану нашим героям, всім тим, братам і сестрам, і навіть немовлятам, тому що вони створили історію. Вічна їм пам’ять. Ми віримо в нашу спільну перемогу, ми віримо, що повстане Україна і буде наша держава», – говорить єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій.
Крім того, присутнім презентували оригінали документів Державного архіву Житомирської області.
«Наша виставка до Дня Незалежності України побудована за хронологічним принципом і містить документи, які свідчать про наше право на незалежність за різні періоди української історії. Це є три метрики із Державного архіву Житомирської області. Вони є одними із найбільш ранніх і датуються кінцем 18 століття. Це метрична книга із села Симони 1759 року. Біля неї метрична книга із містечка Красилова 1772 року. Ви можете побачити титульне зображення цієї книги, який є дещо пошкодженим, але все ж таки ми можемо мати уявлення про те, як вона виглядала. Якщо перегорнути сторінку, ми можемо побачити, як оформлений заголовок цієї метричної книги. Тобто робота надзвичайно гарна. Подивіться на стиль і подивіться на те, як збереглися фарби і як нанесені відтінки», – розповідає спеціалістка Державного архіву Житомирської області Олександра Горпинич.
Спеціалістка пояснює, чим цінні метричні книги.
«Власне, вони датовані кінцем XVIII століття, і на той момент землі Правобережжя, до яких відноситься і Житомирщина, належали до Речі Посполитої. Власне, у цих умовах церква виступала зберігачем українських традицій і звичаїв. Чому? На той момент церква на Правобережжі носила так званий патримоніальний характер. Зазвичай, якщо батько був священником, то священник сам успадковував і син. Таким чином традиції консервувалися. Син робив, так само як і батько. І ще один момент, чому метрики цікаві, і дуже популярні на цей час для вивчення, тому що крізь них можна вивчити і мовні звичаї, і традиції. До чого я веду? Зараз у нас точаться суперечки щодо правильності вживання структури по батькові в українській мові. І багато хто говорить, що ця структура нам дещо нав'язана. Якщо ми вивчимо метрики до другого поділу Речі Посполитої, це 1793 рік, у нашому випадку будемо брати 1795-1797 рік, поки влада Російської імперії утвердилася на цих землях. У книгах з заранніх років структури по батьковій не існує. Тобто там вживається тільки ім'я і прізвище. Уже з 1795 року ці структури у метриках з'являються», – пояснює спеціалістка Державного архіву Житомирської області Олександра Горпинич. .
Також розповіли, де житомиряни можуть ознайомитися з цими документами.
«Ці документи розміщенні на онлайн виставці на сайті нашого Державного архіву. Також можна звернутися до архіву, записатися до читального залу, і переглянути ці їх в реальному часі», – говорить спеціалістка Державного архіву Житомирської області Олександра Горпинич.
Нагадаємо, 23 серпня у Житомирі відзначили День державного прапора, влаштувати патріотичний велопробіг та вшанували пам’ять загиблих воїнів.
Як повідомляв Житомир.info, у 2023 році у Житомирі вирішили святкувати без концертів, натомість відзначення почали з молитви у Свято-Михайлівському кафедральному соборі. Для містян і гостей міста у соборі влаштували виставку архівних документів.
