«Полісся» завершує нічиєю матч з «ЛНЗ». Команда Імада Ашура наприкінці матчу зрівняла рахунок та взяла 1 бал в грі з «ЛНЗ», а Гуцуляк продовжив серію з результативних матчів.
Подробиці матчу увечері 22 вересня повідомили у ФК «Полісся».
«Зі старту матчу «Полісся» захопило ініціативу: більше атакувало, домінувало у володінні м’ячем, проте з яскравих нагод можна згадати лише удар Гуцуляка, який пройшов поруч зі стійкою. Гості відповіли ударом зі штрафного у виконанні Нонікашвілі, коли м’яч пройшов у сантиметрах над поперечиною. Але найкращу нагоду в таймі не використав Гуцуляк, вийшовши віч-на-віч з Кучеренком, Олексій підсікав м’яч над воротарем, але був невлучним. Але відкрити рахунок судилося гостям, ударом в правий кут воріт Волинця відзначився Топалов», - йдеться в повідомленні.
По перерві Імад Ашур освіжив центр поля, випустивши Мельниченка замість Крушинського. «Полісся» продовжило тиск на чужі ворота та мало хорошу нагоду після удару Луіфера та добивання від Гуцуляка, але гостів врятував Кучеренко. Після цього ряд нагод не використав Луіфер, який або не влучав у рамку воріт, або не встиг, щоб зіграти на добиванні на дальній стійці. Проте під кінець гри житомиряни таки домоглися свого після однієї з контратак: довгу передачу в один дотик Мустафаєв перевів в центр штрафного, де м’ячем результативно розпорядився Гуцуляк, забивши в четвертому матчі поспіль – 1:1. До кінця матчу «Полісся» цілком могло забивати вдруге, але впевнена гра Кучеренка на останньому рубежі зберегла рахунок нічийним.
Полісся (Житомир, Україна) — «ЛНЗ» (Черкаси, Україна) – 1:1 (0:1)
Гол: Топалов (34), Гуцуляк (88)
«Полісся»: Волинець — Михайліченко, Чоботенко, Віалле (Лєднєв, 88), Майсурадзе (Смоляков, 68 )— Бабенко (К), Крушинський (Мельниченко, 46), Таллес Коста (Мустафаєв, 61) — Назаренко, Гуцуляк, Пайшао (Луіфер, 61)
«ЛНЗ»: Кучеренко — Пасіч, Муравський, Саліху, Путря — Нонікашвілі, Бойко — Авагіямян (Наумець, 79), Яшарі, Топалов (Бессала, 68) — Момо
Попередження: Крушинський (21), Віалле (71) — Пасіч (26), Путря (29), Муравський (77), Бессала (83)
Зауважимо, увечері 22 вересня пресслужба «Полісся» також опублікувала післяматчеві коментарі Імада Ашура та Руслана Бабенка.
Наставник «Полісся» Імад Ашур та капітан Руслан Бабенко підсумували бойову нічию з «ЛНЗ»
Імад Ашур, головний тренер «Полісся»:
- Сьогодні команда особливо у другому таймі створила неймовірну кількість моментів, але результат – 1:1, наскільки він закономірний? Він більше сприймається в плюс?
- Враховуючи те, що в першому таймі ми пропустили цей гол-непорозуміння, то результат закономірний, бо вони забили один і ми теж забили один. Припускаю, але зараз не можу казати точно, проте, здається, у другому таймі було достатньо епізодів, коли б ми могли зіграти більш сфокусовано і домогтися більш позитивного результату. Загалом, у другому таймі, на мою думку, гра була більш цілісною. Ми знали, що гра буде складною та вимагатиме від нас йти в кожну дуель і не програвати її. Не завжди потім теорія виправдовується на практиці, бо, як ви бачите, потім достатньо одного епізоду, щоб ми потім починали спочатку. Глобально я маю єдине зауваження: такі епізоди, які були створені у другому таймі, мають створюватися протягом усієї гри. Для цього треба брати більше відповідальності на себе, треба більше загострювати, опиняючись в просторі, де ми можемо загострювати і не відкладати це на ті моменти, коли нам вже немає куди подітися. Наполегливо далі намагаємося переконати, що без загострень не будуть створюватися моменти, а без моментів не будуть створюватися голи. Добре, що ми знаходимо в собі можливість переломлювати матчі з таким потужним суперником. Треба віддати належне тому, що суперник – міцна команда. Будемо сприймати це, як результат з солонуватим присмаком.
- Сьогодні в першому таймі повторився сценарій матчу з «Вересом», як можете пояснити цю ідентичність?
- Вони ідентичні за результатом. На мою думку, за змістом було трохи інакше. Все-таки з «Вересом» перший тайм був зовсім складним, а сьогодні нам не вистачало загострень, коли ми підходили до воріт суперника. Такі ситуації можуть траплятися, бо сьогодні що вплинуло на результат першого тайму? Один конкретний епізод, але цей епізод стався не в штрафному та не поруч з ним, цей епізод стався достатньо далеко від наших воріт. Ми встигли в перерві це проговорити. Моменти, коли ми втрачаємо м’яч на рівному місці, дозволяючи супернику швидко розвернути атаку, моменти, коли ми відходимо від суперника та даємо йому подати, хоча маємо тримати його під тиском, ми маємо зводити до нуля. Тоді не буде ймовірності, що суперник відзначиться, але це не можливо, ми ж самі це розуміємо. Ми проговорили, що в другому таймі треба робити більше загострень і це зможе призвести до того, що ми зможемо вплинути на результат гри. На гру вплинули точно, а на результат могли не вплинути – хто знає. Забили – це дуже добре, але могли забити й більше. Ще раз ми знайшли в собі резерв, щоб змінити гру. Навіть на останніх хвилинах останніх матчів нам не вистачало внутрішнього резерву та функціоналу, то сьогодні нам вистачило всього, окрім другого м’яча в сітці воріт.
- З тренерської точки зору ви говорите, що команда на шляху до побудови, ви бачите прогрес від поєдинку до поєдинку?
- Я вже неодноразово казав, що розвиток, навчання, прогрес не можуть бути лінійними. Ми хочемо взяти й намалювати графік, де все буде йти вгору. Так не буде. Він ретропрогресивний, тобто, ми робимо кроки вперед, потім ми маємо в якийсь момент пережити стагнацію, а інколи й регрес. Бажано, щоб регресу було мінімум, але процеси стагнації, які будуть, є найважливішим моментом і йому треба приділити більшу увагу. В такі моменти ми потім зможемо зрозуміти чи рухаємося ми в тому напрямку, в якому хочемо. Сьогодні якщо брати результат, то перемогу ми не здобули, але якщо дивитися з точки зору гри, то у нас з'являється все більше й більше відрізків, де ми можемо домінувати, де ми можемо створювати, де ми беремо на себе відповідальність. Дуже хотілося б, щоб ми це робили незалежно від результату, незалежно від хвилини матчу тощо. Знову ж, ми знали в своїй голові, що не можемо малювати неймовірних фантазій. Від гри до гри ми також будемо втрачати очки, сьогодні можна сказати, що ми щось втратили, з іншої сторони – ми проявили характер, поки залишаємося непереможними, тому це теж непогано. Всьому свій час, як то кажуть, але ми будемо робити все, щоб це відтягнути або щоб цього не сталося, але це гра, ви ж розумієте.
Руслан Бабенко, капітан «Полісся»:
- Руслане, нічия, але вона вважається більш позитивним результатом, ніж втрата очок.
- Я вважаю, що так. Ми показали дуже бойовий, як каже тренер: продуктивний футбол. Ми показали багато характеру в другому таймі, та й в першому таймі, вважаю, ми грали непогано, просто пропустили такий безглуздий гол і потім треба було відіграватися. Показали характер, по другому таймові можу сказати, що рухаємося у правильному напрямкові.
- Після пропущеного голу було дежавю на тлі поєдинку з «Вересом», адже знову треба було все виправляти. Але знову команда краще провела другий тайм, ніж перший.
Слухайте, весь тиждень ми проговорювали, що навіть після пропущеного голу треба продовжувати грати за планом. У нас є своя гра, не зважаючи на гру суперника, вважаю, що ми поліпшили наш напрямок після пропущеного голу. Ні в якому разі, не було в перших п'ятнадцять хвилин холодного душу такого, як був у минулому матчі. Повторюсь: ми рухаємось у правильному напрямку, було приємно, що нас так підтримували у другому таймі — це головне, значить, ми на це заслуговуємо.
Нагадаємо, у 7 турі Української Прем’єр-ліги житомирський футбольний клуб «Полісся» зіграв з черкаським ФК «ЛНЗ». Матч відбувся 22 вересня на центральному стадіоні «Полісся» у Житомирі та закінчився нічиєю із рахунком 1:1.
Як повідомляв Житомир.info, 15 вересня 2024 року у шостому турі Української Прем’єр-ліги житомирський ФК «Полісся» на домашньому стадіоні приймав «Верес» з Рівного. Після першого тайму рахунок був 0:1 на користь «Вереса», але «вовки» змогли перемогти суперника: матч завершився з рахунком 2:1 на користь «Полісся».
