У Міністерстві освіти і науки продовжують обговорювати реформування мережі закладів вищої освіти, одним з критеріїв «проблемності» є результати вступної кампанії 2024 року, зокрема – кількість студентів на місцях державного замовлення та тих, хто навчається за державні гранти.
Про це говорив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю «Дзеркалу тижня», опублікованому 30 листопада 2024 року.
«Як відомо, найсильніші студенти навчаються державним коштом – отримують бюджетні місця або гранти за широким конкурсом, за результатами НМТ. Якщо в закладі вищої освіти менш як третина студентів при вступі отримали державну фінансову підтримку, це означає, що заклад не здатний привабити вступників із хорошими балами, а навпаки, цікавить тих, хто має низький бал. Для нас рівень менш як 30% вступників із державною підтримкою – це така червона лінія. Коли в закладі таких талановитих вступників менше, а 70-80% – люди, які мають низькі бали на НМТ, це вже свідчить про проблеми. В Україні є чимало і державних, і приватних закладів, які перетнули цю межу. В минулому приватні заклади аргументували, що в них мало бюджетників, бо вони самі так вирішили, адже не хотіли зв’язуватися з державною бюрократією й тому відмовлялися від бюджетних місць. Але цього року запрацювала система грантів, за якими студенти з пристойними балами отримували кошти від держави й несли їх куди хотіли. І ось тепер уже остаточно оприявнилося, куди несуть кошти вступники з вищими балами. І часом привабливі для сильних вступників заклади розташовані на прифронтових територіях (наприклад, у Сумах чи Харкові), а менш привабливі – в Києві чи на заході України. І коли ми зараз розглядатимемо питання модернізації мережі закладів освіти – кого до кого приєднувати в процесі укрупнення, – то серед інших критеріїв враховуватимемо відсоток контингенту, який отримує державну фінансову підтримку для здобуття вищої освіти. Бо що вищий цей відсоток, то привабливішим є заклад для здібного вступника», - сказав Михайло Винницький.
Житомир.info звернувся до керівників трьох університетів Житомира із запитаннями щодо кількості студентів, зарахованих на 1 курс у 2024 році, скільки з них потрапили на «бюджетні» місця та скільки першокурсників-контрактників навчаються за державні гранти. Станом на 4 грудня редакція отримала відповіді від усіх закладів.
Загальні дані про зарахованих на 1 курс у 2024 році:
ДУ «Житомирська політехніка» - всього 2884, з них за державним замовленням 801 (27,8%);
Житомирський державний університет ім.Івана Франка – всього 1791, в тому числі за державним замовленням 723 (40,4%);
Поліський національний університет – всього 2203, на навчання за державним замовленням 546 (24,8%).
Щодо вступників на освітній ступінь «Бакалавр», то найбільше їх зараховано до «Житомирської політехніки» – 1793, також тут найбільша кількість тих, хто навчається за державні гранти – 160. У відсотковому відношенні найбільше першокурсників-бакалаврів, які навчаються на бюджетних місяцях, має ЖДУ – 46% (435 із 946 зарахованих).
Результати вступної кампанії 2024 року
Якщо говорити про відсоток вступників із державною підтримкою (бюджетні місця і гранти на навчання) то по ОС «Бакалавр» ситуація в університетах Житомира така: «Житомирська політехніка» – 34,6%, ЖДУ ім.Івана Франка – 51,6%, Поліський національний університет – 32,1%.
Нагадаємо, 31 липня 2024 року завершився прийом заяв до закладів вищої освіти для вступу на бакалавра. Серед трьох університетів Житомира вже традиційно найбільшу кількість заяв отримав ДУ «Житомирська політехніка», найвищий середній конкурсний бал залишався у ЖДУ імені Івана Франка. 18 липня 2024 року Кабмін запустив експериментальний проєкт надання державних грантів на здобуття першої вищої освіти: вступники, які здобуватимуть освіту за контрактом, могли отримати від 15 тис. грн і більше на рік для покриття частини вартості навчання за умови високих результатів НМТ (ЗНО) з будь-яких двох предметів – не менше ніж 150 балів (грант першого рівня) або не менше ніж 170 балів (грант другого рівня).
Як повідомляв Житомир.info, 16 лютого 2024 року ректор Поліського національного університету Олег
Скидан заявив про початок процесу об’єднання ПНУ та Житомирського
державного університету імені Івана Франка, а 19 лютого 2024 року
ректорка ЖДУ Галини Киричук заперечила інформацію про об’єднання двох університетів в один, бо «жодного нормативного документа ні в МОН, ні в Уряді ще немає». 2 березня Олег Скидан виклав лист Міністерства освіти і науки,
направлений 1 березня 2024 року начальнику ОВА Віталію Бунечку з
рекомендацією опрацювати та надати пропозиції стосовно реорганізації
Поліського національного університету шляхом приєднання до Житомирського
державного університету ім.Івана Франка. 4 березня 2024 року студенти
організували акцію біля ПНУ, а в університеті зібрали конференцію
трудового колективу, де викладачі висловлювалися проти приєднання до
іншого навчального закладу. 7 березня понад 200 студентів Поліського
національного університету влаштували мітинг під стінами Житомирської обласної ради на захист закладу, а в цей час на сесії облради виступали ректори ПНУ та ЖДУ. 20 березня начальник Житомирської ОВА заявив, що призупиняють об'єднання університетів Житомира на час вступної кампанії 2024 року та будуть проводити аналіз п’яти ЗВО області.