Господарський суд Житомирської області визнав банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру ТОВ «"Корал" Довбиський фарфоровий завод».
Постанова була ухвалена 19 грудня 2024 року і оприлюднена 26 грудня.
«02.05.2024 до Господарського суду Житомирської області, через систему «Електронний суд», надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Житомирська юридична компанія «Кодекс» від 02.05.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «"Корал" Довбиський фарфоровий завод». Ухвалою суду від 03.06.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «"Корал" Довбиський фарфоровий завод». Призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «"Корал" Довбиський фарфоровий завод» арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича. Ухвалою суду від 25.07.2024, зокрема, визнано грошові вимоги Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління ДПС у Житомирській області», - йдеться у постанові суду.
Юридична компанія «Кодекс» належить депутату Житомирської обласної ради від партії «Слуга народу» Олександру Дмитруку.
Скриншот з постанови суду
Зазначається, що пасив боржника встановлено за даними реєстру вимог кредиторів та становить суму 5 млн 312 тис. 436,77 грн, а розмір активів згідно проведеного розпорядником майна аналізу активів та пасивів ТОВ «"Корал" Довбиський фарфоровий завод» станом на кінець жовтня 2024 року – 2 млн 272 тис. 326,11 грн.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ «"Корал" Довбиський фарфоровий завод»:
господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;
у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Скриншот з постанови суду
Зауважимо, що ТОВ «"Корал" Довбиський фарфоровий завод» було зареєстроване в смт Довбиш Баранівського району в грудні 2000 року, серед співзасновників були двоє громадян росії та Курбатов Аліджан Борисович, громадянин України, основний вид діяльності – виробництво господарсько-побутового фарфору i фаянсу. З 2016 року основний вид діяльності ТОВ – добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, зокрема, підприємство займалося експортом щебеню. На момент банкрутства співзасновниками є: Курбатов Вiктор Алiджанович (50%), ПП «Ян», яке належить Жебрівському Павлу Івановичу (46%), Пулковський Віктор Юрійович (4%).
Далі пропонуємо інформацію про завод з сайту Довбиської громади:
Довбиський фарфоровий завод заснований в 1823 році. Засновник в різних історичних витоках не однозначні. Заснував завод польський поміщик Пшебельський. Випуск продукції складав 550-600 тис. шт. виробів в рік. Не дивлячись на те, що завод був розташований далеко від шляхів сполучень, належність місцевої сировини і палива, а також дешеві робочі руки давали великі прибутки власнику заводу. Робочий день складав 14-16 годин. Значна кількість робітників проживала в напівземляних бараках. На передодні Першої Світової війни завод випускав чайного посуду на суму 100 тис. рублів на рік. На заводі працювало 200 робітників.
Радянська влада була проголошена в Довбиші 22 січня 1918 року. 18 лютого 1922 р. завод був націоналізований. Обладнання в період націоналізації складало: паровий котел В.Лінкіна, парова машина, одне невелике горно, одна мішалка, п’ять дерев’яних кульових млинів, 24 ножних станки для формування посуду. В 1922-1923 рр. проводилися відновлення і реконструкція заводу. Заводу в цей період було присвоєно ім’я польського революціонера Ф. Кона. В січні 1925 р. телеграмою, а в липні 1925 р. листом – робітники звернулися до Ф.Е.Дзержинського з проханням про присвоєння його імені робітничому клубу. По представленню робітників заводу Ф.Е. Дзержинський був обраний почесним членом Мархлевського райвиконкому.
Особливий розвиток завод одержав в післявоєнний період. Починаючи з 1952 року по заводу проводилися роботи по реконструкції виробничих приміщень, замінено 1 тис. кв. м. Міжповерхових перекрить з дерев’яних на залізобетонні. В формувальному цеху замінено ручні станки на напівавтомати з конвейєрними сушилами. Побудований МЗЦ, муфельний цех з заміною П-образної муфельної печі на конвейєрні печі, котельня ремонтно-будівельний цех, четвертий круглий горн, медпункт, дитячий садок і ряд інших приміщень. В цей період виробництво освоювало оздоблення виробів кобальтовими фарбниками. З початку це був живописний розпис, загальновідомі малюнки №18 та №22, які були оздоблені аерографом. Кобальтові вироби на заводі почали випускати з 1950 р.
В 1972 р., з метою збільшення випуску продукції побудований ЦМЛ з двома поточно механізованими лініями для випалу фарфору. Освоєно новий метод оздоблення виробів кобальтом методом занурення. Загальний випуск посуду оздобленого кобальтом сягав більше 40% від всього обсягу.
З початку заснування і по теперішній час завод спеціалізується на випуску чайно-кавового посуду і окремих речей господарського вжитку (кухлі, келихи і т.д.). У 1982 р. на міжреспубліканській ярмарці по збуту господарських товарів Довбиський фарфоровий завод був представлений від організації «Союзголовфарфор» як один з найкращих виробників кобальтових виробів в Європі. На Довбиському фарфоровому заводі було вперше застосовано у виробництві живописний розпис кобальтом по утільному черепку, а також вперше застосовано метод занурення виробів у кобальтову глазур.
Професійні секрети виробництва кобальтових виробів передаються з покоління в покоління до сьогоднішнього часу, які пов’язані з особливостями як випалу, так і особливостями місцевої води. Для продажі своєї продукції відкрили власний магазин на території заводу, а у 2011 році запустили в роботу офіційний сайт.
Як повідомляв Житомир.info, на початок 2012 рік у Житомирській області більшість фарфорових заводів вже не працювала, а у Коростені відкрили кімнату-музей на згадку про Коростенський фарфоровий завод. В лютому 2012 року офіційно визнали банкрутом Городницький фарфоровий завод, у 2013 році Баранівський фарфоровий завод також визнали банкрутом.
