У Києві 11 лютого презентували документальний фільм «Житомирщина у боротьбі. 1000 днів великої війни». У стрічці глядачі побачили реальні історії про мужність, єдність та незламність.
За словами продюсерки, фільм знімали протягом двох місяців в різних громадах Житомирської області.
«Близько двох місяців ми готували проєкт, навіть трохи менше. Це досить швидко для того, щоб створити фільм, проте дуже професійна команда працювала над проєктом. Всі фільми, які сьогодні знімаються, щиро йдуть від серця. Тому дуже хочеться голосно кричати на весь світ про Україну, про нас, нашу гідність, силу. І такі фільми необхідно створювати», – говорить продюсерка фільму Віра Сердечкіна.
Героями фільму стали люди, які з перших днів повномасштабного вторгнення боролися з російською агресією на своєму місці. Тут зібрані історії військових, рятувальників, медиків, посадовців та інших жителів області.
Для Овруцької громади перші дні війни були важкими, саме завдяки людям вдавалося тримати оборону, пригадує міський голова.
«Перші дні було дуже важко, тому що необхідно було забезпечити безпеку для своєї громади. Будували інженерні споруди, всі підприємства, установи, організації доєдналися, забезпечили логістику для Збройних Сил, для будівництва інженерних споруд, для того, щоб населення допомагало з харчуванням. Тут менше моєї заслуги, більше наших людей, громади й наших Збройних Сил України», – каже Овруцький міський голова Іван Коруд.
Олена – одна з героїнь фільму, вона розповідає про ціну, яку заплатили жінки й матері українських військових.
«Я дружина загиблого, на жаль, командира 138 окремого батальйону ТРО Житомира. В моєму обличчі зобразили усіх тих матерів, дружин, які втратили найдорожче – своїх чоловіків, синів, братів. Але ми маємо завжди пам’ятати про них і на нашому шляху не схибити, й кожен від себе робити все можливе й неможливе, щоб досягти нашої основної мети – перемоги», – ділиться дружина загиблого військовослужбовця Олена Вербило.
Рятувати життя та приймати пологи у підвалах довелося українським медикам. Серед них і Валентина Донець, яка у фільмі розповіла про свою роботу акушера-гінеколога.
«Я особисто просто робила свою роботу. Ми ходили на роботу і народжували дітей, ховали їх в підвалах, переживали за них, по кожному. Чи було страшно? Було. Чи зараз страшно? Страшно. Але іншого життя не буде. І ще раз хочу повторити свої слова (ред. з фільму) «хіба ми не нація, хіба заради цього не варто жити», – розповідає в.о. директора департаменту охорони здоров’я Житомирської ОВА Валентина Донець.
У фільмі також показується відбудова Житомирщини, яка стала можливою завдяки підтримці Естонії, країни, яка взяла нашу область під свій патронат.
«Можу навести декілька прикладів допомоги Естонії, яка була надана Україні, а саме Житомирській області. Перше, що спадає на думку, – це дитячий садочок в Овручі, який був зведений фактично з нуля і наразі він працює та його відвідують діти. Я був також на відкритті цього садочка, і це насправді дуже чутливий, неймовірний досвід того, як Естонія допомогла Україні. Але, окрім садочка, Естонія також допомогла у відбудові та реконструкції пошкоджено мосту через річку, який був зруйнований росіянами. Це теж один з прикладів того, як Естонія продовжує допомагати Україні, а саме Житомирській області наразі», – каже консул Естонської республіки в Україні Андрій Румед.
Фільм «Житомирщина у боротьбі. 1000 днів великої війни» також планують показати на кінофестивалях за кордоном, зокрема й у столиці Естонії, Таллінні.
Нагадаємо, у Житомирі 19 листопада 2024 року до 1000 днів війни вшанували загиблих Героїв.
Як повідомляв Житомир.info, 10 листопада 2024 року в одному з кінотеатрів Житомира відбулася прем'єра фільму «Буча». У фільмі розповідається справжня історія громадянина Казахстану Костянтина Гудаускаса, який під час окупації Київщини вивіз понад дві сотні мирних жителів.
