Навчальний заклад, де діти можуть опановувати не лише точні науки, а й грати на музичних інструментах, робити поробки, ліпити з глини, чи займатися спортом – це все про Біотехнологічний ліцей «Радовель». Це приклад того, що сучасні школи бувають не лише у великих містах, а й у селах.
У ліцеї провели конференцію, на якій представники влади різних рівнів, а також вчителі та адміністрація шкіл, ліцеїв і університетів Житомирщини обговорювали виклики, пов’язані з війною, та перспективи освіти й науки в Україні.
«Потрібно змінити орієнтири й кінцеву мету. Чітко сформулювати, чого ми хочемо і якими хочемо бачити наших дітей. Це точно не може бути однобічна оцінка, що ґрунтується лише на тому, як діти складають тест – наприклад, НМТ чи ДПА. Ми маємо розуміти, наскільки діти розвинені творчо, фізично, інтелектуально. Насправді це не окремі напрямки розвитку, а єдиний комплекс — те, як дитина розвинена комплексно, як особистість. Відповідно, треба чітко визначити, що саме ми хочемо бачити, і від цього відштовхуватися: які мають бути програми, які об’єкти та ресурси потрібні, щоб досягти цього результату», – говорить ініціатор проєкту «Радовель» Михайло Весельський.
Вчителька математики, яка на початку повномасштабного вторгнення очолювала ліцей «Радовель», розповідає, що колективу та учням довелося швидко адаптуватися до нових реалій. Нині освітній процес у закладі зробили безпечним для дітей.
«Спочатку ми боялися, повітряні тривоги часті, вчили дітей спускатися до підвального приміщення. Потім процес налаштувався освітній процес і ми спокійно вчилися 2-3 години у підвальних приміщеннях», – говорить вчитель математики в Біотехнологічному ліцеї «Радовель» Валентина Грек.
Більшість цікавила питання заробітних плат вчителів. Також говорили й про виплати викладачам вищих навчальних закладів.
«У контексті нової реформи, яка передбачає збільшення заробітних плат для викладачів університетів та освітян, виникло питання щодо нормативного врегулювання надходжень до бюджетів університетів із державного фонду та спеціального фонду, що формуються за рахунок платних освітніх послуг університетів», – сказав професор Державного університету «Житомирська політехніка» Анатолій Дикий.
Підтримка таких педагогів – це пріоритет для держави, запевнив Перший заступник Голови Верховної Ради.
«У нас величезна демографічна криза, нестача дітей. Тому всі діти, які є в Україні зараз, які тут під шахедами, ракетами, без світла, в укриттях здобувають освіту, мають робити це в найкращих умовах, з найкращими вчителями. Ми побачили в Радовелі, що це можливо. Можливо на базі невеликої ОТГ, із зусиллями благодійників, створити такий Радовельський біотехнологічний ліцей. Треба прагнути, щоб наші школи були такими: світлими, красивими, інклюзивними. Професія вчителя, педагога, професора, науковця має бути поважною у суспільстві й отримувати справедливу винагороду. Над цим будемо працювати разом», – говорить Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
Також освітянам вручили нагороди Верховної Ради України та відомчі відзнаки.
Як повідомляв Житомир.info, у вересні цього року Житомирська громада отримала 34 млн 397 тис. 500 грн субвенції з державного бюджету на доплати для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти роботу в несприятливих умовах праці: кожен педагогічний працівник із вересня по грудень 2025 року отримуватиме щомісячну доплату у розмірі 2600 грн.
