На щиті до Житомира повернулися захисники — 29-річний Сергій Камінчук та 46-річний Руслан Муляр, які загинули на Донеччині.
Про це 17 листопада повідомила пресслужба Житомирської міської ради.
На щиті повернувся Герой...
Камінчук Сергій Володимирович (21.02.1996 – 08.11.2025рр.)
Сергій народився у м. Житомирі. Навчався у ЗОШ №5 (нині — ліцей №5), був старанним і здібним учнем, неодноразово отримував похвальні листи за успіхи у навчанні. З ранніх років виявляв любов до спорту — особливо до легкої атлетики та футболу, брав участь у змаганнях та здобував призові місця.
Після школи здобував спеціальність обліковця з реєстру бухгалтерських даних у Житомирському інституті "МАУП". Працював на різних підприємствах м.Житомира, був відповідальним і працьовитим.
Згодом Сергій створив власну сім'ю – став люблячим чоловіком і турботливим татом для двох донечок. Діти були його гордістю й сенсом життя. Він виховував їх гідно, з любов’ю, прищеплював їм щирість, доброту, любов до спорту. Родина була його світом, його натхненням. Сергій обожнював природу, тварин — особливо пухнастих улюбленців, а в кожну вільну хвилину намагався подарувати сім’ї час, тепло та турботу. Вони разом відпочивали на природі, мріяли подорожувати, мріяли про власний дім і про поїздку з дітьми до Карпат.
Веселий, винахідливий, добрий і щирий таким Сергія пам’ятатимуть усі, хто знав його. Він був душею будь-якої компанії, мав багато друзів, був тим, кого раді бачити всюди. Його позивний «Кама», був добре відомий побратимам і всім, хто служив поруч.
Патріотизм Сергія був справжнім, внутрішнім.
Цьогоріч він прийняв важливе й усвідомлене рішення добровільно стати на захист України. Пройшов військову підготовку, отримав звання молодшого сержанта та став командиром розвідувального відділення.
За мужні та самовіддані дії був відзначений медаллю "Ветеран війни -Учасник бойових дій". Сергій завжди піклувався про своїх побратимів та мав високий авторитет серед них, завжди підтримував товаришів і був опорою для свого підрозділу. Він урятував пораненого побратима, вивівши його з-під ворожого вогню. Мріяв про перемогу і вірив у неї всім серцем.
08.11.2025 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини поблизу н.п. Шахове на Донеччині молодший сержант Камінчук Сергій Володимирович героїчно загинув. Він залишив по собі приклад мужності, честі та любові до рідної землі.
На щиті повернувся Герой...
Муляр Руслан Володимирович (19.06.1979 – 30.10.2025рр.)
Народився Руслан у с. Оліївка поблизу Житомира. З дитинства ріс сміливим, доброзичливим, компанійським хлопцем, який завжди тягнувся до людей та ніколи не проходив повз чужу біду. До 9 класу навчався у ЗОШ №28 (нині — ліцей №28), а повну середню освіту здобув у вечірній загальноосвітній школі №2.
Прагнучи стати справжнім майстром своєї справи, Руслан здобув професію монтажника внутрішніх санітарно-технічних систем та обладнання, а також електрозварювальника у СПТУ №5. Хист до техніки перейняв від батька і мав справді золоті руки.
Після строкової служби у лавах ЗСУ повернувся до цивільного життя й працював монтажником, сантехніком, охоронцем, будівельником — ніколи не цурався будь-якої роботи. На нього завжди можна було покластися як на вірного товариша, люблячого сина та брата. Він завжди допомагав та піклувався про рідних, любив працювати на землі.
Руслан дуже любив читати, особливо історичну літературу. Цікавився всім, що могло розширити кругозір. Був опорою для родини, особливо для мами, яку оберігав від будь-яких турбот. Ніколи не скаржився на труднощі, не засмучував рідних, завжди знаходив сили підтримати інших. Любив природу, тварин, мріяв про чотирилапого друга, про власний будинок, садок і виноград, мріяв створити сім'ю. Діти тягнулися до нього, а він відповідав їм щирою любов’ю...
На жаль, жорстока війна, розв'язана рф, обірвала всі його плани й мрії.
Цьогоріч Руслан Володимирович став на захист України у лавах ЗСУ. Він мужньо і самовіддано виконував свій військовий обов’язок, боронячи країну.
30.10.2025 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Родинське на Донеччині, сержант Муляр Руслан Володимирович героїчно загинув, залишивши по собі світлу пам’ять, глибоку любов рідних і непереборний біль утрати.
Фото: Facebook
Нагадаємо, 15 листопада у Житомирі попрощалися з 59-річним офіцером Станіславом Шевляковим, який добровільно став на захист Батьківщини з початку повномасштабного вторгнення росії.
Як повідомляв Житомир.info, 14 листопада 2025 року до Житомира на щиті повернувся 27-річний захисник Дмитро Кособуцький, який загинув у листопаді 2024 року на Донеччині під час виконання бойового завдання.
