У 2025 році темпи українізації соціальних мереж прискорилися, а виконання вимог мовного законодавства в інтернет-просторі демонструє позитивну динаміку.
Про це повідомила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська під час обговорення стану дотримання вимог законодавства щодо мови інтернет-представництв та презентації дослідження про вживання української та російської мов в українському сегменті соціальних мереж у 2025 році.
Ознайомитися з дослідженням можна за посиланням
За словами Уповноваженої, результати дослідження Центру контент-аналізу засвідчили зростання частки українськомовного контенту в соціальних мережах і зменшення присутності російської мови в публічному цифровому просторі.
«Після різкого сплеску в 2022-2023 роках та певного уповільнення у 2024 році, знову фіксується прискорення темпів українізації українського сегмента соціальних мереж», - сказала вона.
Олена Івановська підкреслила, що особливо помітне зростання вибору української на платформах з найбільшим впливом на формування мовного середовища підлітків: це YouTube (плюс 19%) та TikTok (плюс 29%).
Водночас Уповноважена наголосила, що мовне питання в інтернеті залишається чутливим і потребує постійної уваги як з боку держави, так і з боку власників онлайн-ресурсів.
«Олена Івановська також поінформувала, що у 2025 році проведено понад 300 заходів державного контролю щодо дотримання мовних вимог в інтернет-представництвах. За їх результатами у більшості випадків ухвалювалися рішення про попередження, однак застосовувалися і штрафні санкції: від 3 400 до 8 500 гривень. Уповноважена зазначила, що переважна більшість суб’єктів – зокрема державний і комунальний сектор, великий та середній бізнес, а також онлайн-медіа – загалом дотримуються вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», - йдеться у повідомленні.
Водночас Олена Івановська вона звернула увагу на необхідність подальшої роз’яснювальної роботи та неухильного виконання мовних норм в інтернеті, оскільки саме цифровий простір сьогодні є одним із ключових середовищ формування мовних практик і суспільних наративів. Серед ключових рекомендацій:
обмеження алгоритмічного просування і монетизації російськомовного контенту держави-агресора;
формування довгострокової державної політики підтримки українськомовних креативних і культурних індустрій;
посилення роботи з молоддю у сфері мовної стійкості та медіаграмотності;
активнішої участі органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадянського суспільства у формуванні українськомовної норми в цифровому просторі.
Щодо співвідношення мов дописів у соцмережах, то у Житомирській області в 2020 році лише 24,6% були українською, у 2022 році частка української збільшилася до 73,5%, а за вересень-жовтень 2025 року зросла до 92,4%.
Нагадаємо, станом на 25 жовтня 2024 року Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови в Україні склав 216 протоколів за порушення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (у 1,7 раза більше, ніж за 2023 рік), найбільше українці скаржилися на відсутність української версії сайту – 525 звернень або 29%.
Чи стикалися житомиряни з порушенням законодавства про державну мову у нашому місті – відповіді у відео, знятому в січні 2025 року
Як повідомляв Житомир.info, у 2024 році на адресу Уповноваженого із захисту державної мови надійшли понад 2300 звернень про правопорушення мовного законодавства, серед них 29 з Житомирської області.
