На засіданні 7 січня 2026 року Уряд ухвалив проєкт Трудового кодексу України, який має дати старт реформі ринку праці.
Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко – інформує пресслужба Кабміну.
«Над створенням документа команда Мінекономіки працювала понад два роки – у партнерстві з бізнесом, профспілками, науковцями та за участі міжнародних партнерів. Мала можливість розпочати та координувати цей процес, перебуваючи на посаді віцепрем’єр-міністерки. Рада, що команда успішно завершила важливий етап для старту реформи», - повідомила Юлія Свириденко.
Очільниця Уряду наголосила, що новий Трудовий кодекс враховує структуру економіки, формати зайнятості та потреби роботодавців і працівників та формує зрозумілі правила трудових відносин. Вона нагадала, що ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року.
«Новий Трудовий кодекс є одним з ключових кроків для реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року, яку Уряд також ухвалив сьогодні під час засідання. Ми прагнемо зробити ринок праці більш інклюзивним і залучити до економічної активності людей, які сьогодні часто залишаються поза ринком: жінки, молодь, ветерани, люди з інвалідністю», - підкреслила прем’єр-міністр.
У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства зауважили, що оновлення Трудового кодексу є частиною євроінтеграційних зобов’язань України та наближення до європейських стандартів у сфері праці.
«Проєкт передбачає імплементацію понад 30 директив ЄС, зокрема щодо робочого часу, прозорих і передбачуваних умов праці, поєднання роботи та сімейних обов’язків, охорони праці та інших напрямів. Мінекономіки готувало проєкт у межах соціального діалогу та серії консультацій із представниками сторони працівників і роботодавців, бізнес-асоціаціями, експертним середовищем та міжнародними партнерами», - зазначається у повідомленні.
Проєкт Трудового кодексу, зокрема, передбачає:
цифровізацію трудових відносин, прирівнювання електронних документів до паперових та можливість укладення трудового договору в електронній формі;
систематизацію та розширення видів трудових договорів, щоб легалізувати формати роботи, які вже використовуються на ринку;
запровадження чітких ознак трудових відносин для зменшення правової невизначеності та тінізації;
прозорий підхід до визначення мінімальної заробітної плати, зокрема погодинного та місячного виміру і формули розрахунку, узгодженої з міжнародними стандартами;
перехід інспекції праці на ризик-орієнтовану модель з фокусом на запобігання порушенням, захист життя та здоров’я працівників.
Як повідомляв Житомир.info, на початку січня 2026 року Державна служба зайнятості представила результати третього національного дослідження оцінки ринку праці.
