Верховна рада 15 січня 2026 року прийняла в цілому проєкт постанови про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави (реєстр. №14334).
Про це повідомляє пресслужба парламенту.
«Постановою визначаються пріоритетні напрями діяльності органів державної влади та наукових установ для подальшого утвердження української мови як державної», - йдеться у повідомленні.
Постановою передбачається:
оновлення та затвердження Правопису української мови з урахуванням сучасних наукових підходів;
підвищення мовної якості текстів законів України та інших нормативно-правових актів;
удосконалення стандартів правотворчої діяльності, зокрема щодо оформлення актів Верховної Ради України;
розвиток українськомовного аудіовізуального контенту суспільними медіа;
посилення заходів з протидії поширенню в медіапросторі України деструктивних проросійських наративів;
забезпечення наповнення та функціонування Єдиного глосарія правових термінів, узгодження його з перекладом Глосарія термінів acquis ЄС.
За постанову, яка була зареєстрована у Верховній раді 25 грудня 2025 року, проголосували 237 народних депутатів, від депутатської групи «Платформа за життя та мир», куди входять нардепи колишньої фракції ОПЗЖ, єдиний голос «за» був від Юрія Павленка, який був головою Житомирської ОДА з 27 грудня 2006 р. по 23 жовтня 2007 р., з 2015 року очолював обласну організацію нової партії колишніх «регіоналів» «Опозиційний блок», а згодом став керівником Житомирської обласної організації ОПЗЖ.
Зауважимо, що 12 січня на засідання парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики голова Верховної ради Руслан Стефанчук, як один з авторів проєкту постанови про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави, представив масштабну ініціативу, покликану усунути наслідки радянської русифікації з українського законодавства.
«Ідея охоплює не лише оновлення термінології, а й розробку унікального національного шрифту, який буде використовуватись у державних документах. У своєму виступі він підкреслив, що сучасне українське законодавство нерідко виглядає як своєрідна «калька». Формально написане українськими словами, воно, однак, часто базується на логіці та граматичних конструкціях, притаманних російській мові. Такий підхід, за його словами, є проявом русифікації, що залишається помітною в законодавчій практиці», - йдеться у повідомленні.
Основні напрями:
оновлення правопису (після консультацій із Кабінетом Міністрів та науковими інституціями, фіналізація роботи над українським правописом очікується до 1 березня);
створення правничого глосарія (спільно з мовознавцями та юристами планується розробка єдиної бази термінів українського законодавства, мета якої позбутися канцеляризмів та русизмів, які десятиліттями вкорінювалися в юридичну практику через радянський вплив).
«Ми маємо 73 роки перебування під радянською окупацією, що зупинило розвиток української наукової та правничої мови», - підкреслив Руслан Стефанчук.
У проєкті Постанові особливий акцент також зроблено на візуальній ідентичності державних документів. Зокрема, народний депутат підкреслив, що недопустимо використовувати шрифти російського походження, наприклад, «Peterburg» або «Izhitsa», в офіційних актах і на державних відзнаках України. Постанова передбачає розробку та впровадження національного шрифту, що має стати символом суверенітету навіть у графічному виконанні законів. Комітет одностайно підтримав таку ініціативу, яка стане важливим кроком у зміцненні державної мови, формуванні автентичного правового поля України.
Нагадаємо, у 2025 році темпи українізації соціальних мереж прискорилися, а виконання вимог мовного законодавства в інтернет-просторі демонструє позитивну динаміку.
Як повідомляв Житомир.info, в січні 2025 року у Житомирській міській раді утворили робочу групу, яка має написати Програму розвитку та функціонування української мови у громаді на 2025-2027 роки.
