27 лютого відзначають Міжнародний день протидії булінгу. Як зрозуміти, що дитина стала жертвою цькування та як цьому запобігти, розповіла психологиня житомирського ліцею №3.
«Перше, що має насторожити – це різка зміна настрою, поведінки, того, як дитина ходить до школи, систематичні скарги. Наприклад, коли дитина скаржиться на біль у животі, голові, погане самопочуття, має небажання ходити на навчання, але все минає тоді, коли вона отримує дозвіл туди не йти. Також варто звернути увагу, коли дитина уникає тих друзів, із якими спілкувалася, різко вимикає телефон після того, як отримує якесь сповіщення, а також якщо спостерігається різка зміна настрою, апетиту та сну. Ці ознаки мають насторожити. Коли ми спілкуємося з дитиною, маємо довірливі стосунки, можемо відверто поговорити або щось запитати, коли нас цікавлять не лише оцінки та наші завищені очікування, це завжди призводить до того, що ми вчасно помітимо, що щось не так, і зможемо зреагувати», – каже шкільна психологиня ліцею №3 міста Житомира Ірина Рослякова.
За словами психологині, діти, які вчиняють булінг, намагаються компенсувати власні внутрішні потреби, тому також потребують допомоги фахівця.
«Вони намагаються закрити свої потреби в увазі, реалізації. Якщо дитина займається, наприклад, спортом або якимось своїм хобі, має постійну зайнятість та коло спілкування, яке розділяє її інтереси, то потреби агресувати та брати над кимось верх у неї немає. Коли дитина не реалізована, відчуває себе неприйнятою в колективі та не має механізмів для того, щоб проявитися, зацікавити інших собою й відчути впевненість у собі, вона намагається добирати це іншими шляхами: наприклад, впливають зразки поведінки, які вона бачила, можливо, проти неї проявляли агресію. Також можливо, що до неї вдома застосовується агресія як метод виховання або є завищені очікування близьких, до яких вона постійно не дотягується. У такої дитини виникає потреба настояти на своєму хоча б десь та проявитися. Треба розбиратися саме з причинами й підтримувати дітей, які проявляють агресивну поведінку, так само як і тих, хто стає мішенню», – говорить шкільна психологиня ліцею №3 міста Житомира Ірина Рослякова.
Ірина Рослякова підкреслює, щоб запобігти булінгу, дорослим варто насамперед звернути увагу на власну поведінку.
«Коли ми бачимо це вдома, нам варто теж проаналізувати: чи не є моя поведінка як мами тиском? Чи не звикла я поводитися авторитарно? І чи безпечно дитині мені щось довіряти, розмовляти зі мною, протистояти мені? Тому що всі ці протести спочатку діти відпрацьовують удома. Якщо це безпечно, значить, підліток уміє казати «ні», окреслювати власні кордони й відповідно захищати свої кордони – це теж профілактика булінгу», – розповідає Ірина Рослякова.
Якщо ви, або ваша дитина зазнали булінгу звернітьсна «гарячі лінії» або за номерами довіри.
Нагадаємо, 11 жовтня 2024 року пресслужба МОН повідомила, що Міністерство освіти і науки впровадило опцію швидкого повідомлення про випадки булінгу в закладах освіти.
Як повідомляв Житомир.info, 4 вересня 2024 року пресслужба Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області повідомила, що суд притягнув до кримінальної відповідальності трьох подруг, які побили неповнолітню ровесницю та виклали відео в соцмережі.
