ДОПОМОГА

Учорашній іменинник Литвин зізнався, що "впустив" своїх дітей

29 квітня 2009, 10:41

Попередник і водночас наступник Арсенія Яценюка у Верховній Раді, Володимир Литвин зізнався, що жінки його не цікавлять, і розповів, як втратив дітей.

А от до жінок Володимир Михайлович, як він сам зізнався, - байдужий. "Відверто? Я не звертаю уваги на жінок", - прямо заявляє Литвин в інтерв‘ю журналу "EGO".

"...Якось так сталося, що я проскочив період, коли хочеться і можеться жити... Влада - вона висушує. Може, тому, коли я дивлюся на жінок, то можу зауважити, що вони гарні, цікаві, але щоб щось схопило мене за душу і змусило тріпотіти серце - ні, цього не відбувається. Можливо, одного разу зі мною щось схоже і трапиться, але не зараз...Утім, думаю, час проминув", - пустився у пікантні міркування одружений голова парламенту.

Тож увага протилежної статі до його персони Литвину хіба що лестить: "Лестить? Напевно, так. Але не більше. Я завжди ставлюся до себе критично або, у всякому разі, з гумором. Може, це своєрідна форма захисту, не знаю".

Як підкреслив Володимир Михайлович, він не любить і жінок-політиків.

"І навіть тих, які просто цікавляться політикою. Я їх не сприймаю. Якщо сьогодні жінка не цікавиться політикою - це добре. Жінка в політиці намагається компенсувати щось, чого вона не отримала і не отримує у повсякденному житті. У жіночому плані не отримує", - пояснив він свою нелюбов до нещасних.

Литвин: "Я не звертаю уваги на жінок" 

Також, як підкреслив Литвин, він впевнений, що ранні шлюби - погана ідея: "Знаєте, я тільки зараз починаю розуміти історичну істину - чоловік має одружуватися пізно й обов'язково з молодою жінкою. І, відповідно, мати багато дітей у сім‘ї".

"Чоловік має бути добувачем, а фраза "з милим рай і в шалаші" - це наївна романтика. Хоча, звісно, і без романтики погано. Але у молодому віці чоловік не може бути добувачем. Хоча я нерідко чую ниття і від зрілих чоловіків: важко жити, не можу прогодувати сім‘ю. Якщо важко - працюй. Зрештою, "грачуй" на машині, як я свого часу", - підкреслює Володимир Михайлович.

Та, як запевнив литвин, він не лише на заробляння грошей спроможний, а й до романтики: "Якщо щось у книзі мені подобається, я обов'язково це зачитаю дружині. Правда, іноді ловлю себе на думці, що їй це не дуже подобається"...

"Знаєте, я, приміром, люблю японську лірику... Мені подобається, що у цих неримованих рядках перекладу таїться багато філософських сенсів. І у цій простоті стільки краси! А дружина любить вірші Андрія Дементьєва. І бувають такі моменти, коли я їй зачитую пару-другу його рядків", - розповідає спікер.

"Але зазвичай - мовчимо. Кожен займається своїми справами. Можемо разом подивитися телевізор... Я намагаюся не дивитися українські телеканали... Хіба що спортивні програми. Якщо якийсь футбольний матч не транслюється по російських телеканалах, то я, звісно, відшукаю його в українському телеефірі. Інакше я дивлюся телеканали, присвячені історичним темам або природі", - зізнається Литвин.

Литвин з дружиною вдома зазвичай мовчать... 

А тема дітей для Володимира Михайловича - взагалі "дуже болісна". Адже, за словами Литвина, він своїх дочку і сина втратив...

"Знаєте, адже я втратив своїх дітей... Слава богу, що, залишившись без моєї уваги, вони не покотилися по похилій площині", - зітхає він.

"Я ж весь час думав, як забезпечити сім‘ю, були моменти, коли я працював одночасно на трьох-чотирьох роботах. Згадати хоча б початок 90-х років - я й охоронцем працював, і лекції читав, і для різних іноземних фондів писав висновки про політичну ситуацію в Україні, і "грачував" ночами", - згадує Литвин.

"Дітей практично не бачив. А вони практично не бачили мене. Я зрозумів, що втратив сім‘ю, коли одного разу ввечері, повернувшись додому й обклавшись газетами, раптом почув розмову дружини з сином. Він про щось її запитував, а вона йому відповіла: "Запитай у батька! У тебе ж є батько!" Але він так ні про що мене й не спитав", - ділиться спікер Ради.

Саме в той момент, за словами Литвина, він "раптом усвідомив", що син взагалі до нього ні з чим не звертається: "От так зустрінемося: "як справи? - нічого!" І, ніби й поговорити більше немає про що..."

"Але сьогодні я за сина спокійніший, ніж за доньку..," - зізнається батько власниці бутіку Олени Литвин. За словами Литвина, сьогоднішні молоді чоловіки бувають дуже меркантильними.

Литвин: "Я втратив своїх дітей" 

"Іноді мені здається, що вони хочуть одружитися з батьками, які займають видне суспільне або державне становище, а не з їхніми дочками. Тому я дуже сильно за свою дочку переживав і переживаю", - зізнається спікер.

"Коли вона виходила заміж... я тоді зятю сказав: "Я тобі віддаю найдорожче, що у мене є! І це - моя дочка! Бережи її! Тому що ти мене знаєш..."Але життя у них так і не склалася..," - згадує про шлюб і розлучення своє доньки Олени Володимир.

Проте, незважаючи ні на що, Литвин відчуває, що його діти його люблять. Але, як впевнений політик, він не дав своїм дітям того, що мав дати. І йому від цього соромно. А надто, що компенсувати свою провину перед сином і донькою він не зможе ніколи. Через це, напевно, як припускає політик, він намагається підтримувати дитбудинки.

"Коли у мене будуть онуки, я заберу їх до себе і буду сам виховувати, щодня буду проживати з ними поруч, щодня ми будемо разом. На ковзани їх поставлю, на лижі. У футбол навчу грати..," - божиться Литвин.

Виховання онуків Литвин божиться взяти на себе

Серед друзів Володимира Михайловича парламентарів, за його словами, лише двоє-троє.

"В основному ж коло моїх друзів - це не політична тусовка. Їхні сфери діяльності зовсім інші. Але я щиро радію нашому спілкуванню. Адже зазвичай мене оточують переважно лицемірство і фальш. Тому я ненавиджу всі ці офіційні посиденьки й особливо ті, на яких мені співають дифірамби і розповідають, наскільки я видатна особистість", - запевняє Литвин.

У гості ходити політик не любить, і так само не дуже любить приймати гостей у себе вдома.

"Особливо тих, хто випрошує почитати якусь книгу, а потім забуває її повернути. Хоча зі своїми друзями я зустрічаюся по неділях, якщо залишаюся в Києві. Після богослужіння ми йдемо у простенький ресторанчик і сидимо там з 11:30 до 13:00. Можемо навіть у карти перекинутися", - розповідає VIP.

Нові друзі у Литвина, за його словами, і не з'являються. Та й друзів з кожним роком стає все менше.

"Знаєте, мені подобається бути одному. Тому що я втомлююся від спілкування, яке зводиться тільки до прохань допомогти грішми, знайомствами, порадами. Такого спілкування у мене надто багато", - запевняє він.

У іменинника-Литвина друзів з кожним роком все менше

"Навіть у церкві я не можу побути наодинці з Богом. Миттєво починають підходити і щось просити. І мені серед ікон доводиться вислухувати про необхідність грошей на крапельницю від незнайомих людей, про працевлаштування, про допомогу в бізнесі і т.д і т.п. А потім підтягуються і священники - і теж "дайте грошей!". Мене обурює, коли такі служителі культу з віри в Бога роблять бізнес", - випускає праведний гнів Володимир Михайлович.

Як каже Литвин, саме це "стандартне споживацьке ставлення" до нього, "яке межує з вимаганням", і зробило його дуже обережним з чужими людьми.

Фото "EGO", "Дзеркала тижня", "Комсомольської правди в Україні" , з сайту narodna.org.ua та прес-служби президента

http://tabloid.pravda.com.ua

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі