Пане Миколо, навіщо Вам була ця велика морока - біогазова установка, коли в Україну по надійній трубі з Росії поки що надходить традиційне блакитне паливо, хоча вартість його постійно зростає?
По - перше, я давно зрозумів, що рано чи пізно наступить той час, коли доведеться працювати фактично тільки на блакитне паливо, в даному випадку з Росії, бо запаси його зменшуються,тому воно постійно дорожчає на світовому ринку. По - друге, мені не давала спокою існуюча колосальна сировинна база у вигляді різноманітного гною та посліду, який поки що далеко не по - господарському використовується, а нерідко просто викидається в довкілля та забруднює його. І нарешті, я хотів довести, що можу зробити те, що десятиліття вже практикується у високотехнологічних країнах світу - установку, що виробляє газ з пташиного посліду.
Тож ідея виникла давно, але на реалізацію її пішло немало часу. Справа в тому, що під час консультацій мені щоразу говорили, що зокрема з чистого перепелиного посліду неможливо добути біологічне паливо, тому що аміак в даному разі забиватиме бактерії, які утворюють метан,тобто сам газ. Я ж спробував довести протилежне і в мене вийшло. Після тривалих експериментів, власноруч виготовлена установка, «перетравивши» перепелиний послід, видала біологічний газ, енергетика якого нічим не відрізняється від того блакитного палива, що надходить в Житомир по трубі від Північної сусідки.
Біогазова установка за складністю - це як атомний реактор?
Нічого подібного, це як велосипед «Малютка». Адже для отримання біологічного газу необхідно обов’язкових три речі: металеву ємність, звісно, закритого типу; специфічний температурний режим, необхідний для «народження» бактерій; до того ж, потрібно помішувати послід для прискорення енерготворчого процесу. Якщо ж змоделювати його(процес), то принцип роботи моєї «машини» фактично аналогічний здуттю шлунку корови, який за певних обставин також «газує».
За який час Вам вдалося отримати паливо на біологічній основі?
За 12 діб. Такий термін обумовлений заданим мною доволі високим температурним режимом. А ось при низькій температурі газ утворюється днів через 30. Головне у цій, певним чином делікатній справі,- не порушити процес формування бактерій, створити їм комфортні умови, щоб вони, так би мовити, нормально працювали.
Пробував я і прискорити процес. Для цього застосовував гліцерин, який має властивість пригнічувати роботу тих бактерій, котрі заважають створенню метану.
І скільки «кубів» газу видає Ваша «машина»?
Приблизно стільки, яку має ємність. Моя установка ємністю 1,2 кубічних метри, і за добу вона створює близько 1,5 «кубів» палива. Загалом цього цілком достатньо для приготування їжі та частково підігріву води. А ось для повного забезпечення біогазом приватного будинку площею 100 квадратних метрів потрібна установка щонайменше на 5 «кубів». Якщо ж треба забезпечити, наприклад, тваринницький комплекс, то необхідна вже 500-«кубова» установка, котра даватиме відповідно пів тисячі кубометрів газу.
Чи підлягає застосуванню «висмоктаний» послід - що пройшов процес бродіння, а відтак, можливо, віддав все корисне?
Переброжений послід - це чудове органічне добриво, яке не містить нітратів та пестицидів, тому його конче потрібно застосовувати в землеробстві та садівництві. До речі, стосовно потенціалу творення енергії пальму першості міцно тримає саме пташиний послід, потім - гній молодих поросят, телят і великої рогатої худоби.
І насамкінець: чи існує екологічна складова даної теми?
Аякже. Справа в тому, що коли «неперероблений» гній потрапляє в грунт, починається його гниття, виділяються шкідливі речовини, відтак забруднюється навколишнє середовище. Тому абсолютно істинною є думка, що саме тваринництво найбільше впливає на довкілля, бо в кінцевому результаті метан руйнує захисний шар атмосфери. Не дарма ж у високотехнологічних країнах «гноярки»- закритого типу. А в Україні всі спорожнення тварин поки що ідуть на превеликий жаль у довкілля.
Федір Підкопитний
На фото: Микола Кузьменко біля біогазової установки, біогаз горить як звичайне блакитне паливо.
