Досвід мажоритарної системи вже був при президентові Кучмі. Тоді була і математика, і підкуп виборців, і технології фальсифікацій, і тоді також ставили питання про те, що за цієї системи відсутня можливість політичної відповідальності. Ми мусили відмовитися від цієї системи, тому що 90% депутатів призначалися в кабінеті президента, а цього не можна допускати. Мажоритарна система ще не може працювати в реаліях нашої країни, тим більше, що в нас немає того рівня розвитку демократії, як у європейських країнах.
Ця система для багатих: виграє той, у кого більше грошей, хто більше заплатить. Тому у встановленні мажоритарної системи зацікавлений криміналитет та місцеві олігархи, і в результаті їхнього проходження буде сформоване некероване, безідейне, корумповане болото влади. Та люди настільки приручені до підкупів, що й самі часто зацікавлені в отриманні грошей за голос. І який би авторитет не був у чесного, порядного кандидата, він у більшості випадків не зможе перемогти, якщо з ним буде конкурувати, той, хто може і хоче купити голоси. При цьому людина, яка фінансує своє проходження в місцеву раду не може, не хоче і не буде робити це просто так. Вона, природньо, буде «відбивати» вкладене і бажано з прибутком.
Відкриті списки на місцевих виборах потрібно запроваджувати негайно
«Мабуть, доцільно у разі місцевих виборів повернутися до змішаної системи, але при цьому партійні списки повинні бути відкритими, щоб виборці знали, за кого вони голосують, – говорить перший секретар Житомирського обласного комітету СПУ Олег Пінський, – Соціалістична партія України відповідний закон вносила на розгляд Веховної Ради ще в 2002 році, але його так і не підтримали. Сьогодні його прийняття блокується свідомо політичними елітами, бо останні відчувають в ньому загрозу своєму існуванню. Вибори за відкритими списками – це засіб розмежування бізнесу і влади».
Ми бачимо істинну причину – в закритих партійних списках значаться куми, родичі, спонсори. Відкриті списки дають перспективу виборцеві контролювати дії влади, але вони послаблюють залежність депутата від партійної еліти. Це, напевно, не подобається тим, хто хотів би керувати через депутатів (призначення кадрів, розподіл земельних ділянок, майна й т.д.).
На протязі двох останніх років у ЗМІ представники всіх нинішніх парламентських фракцій демонстрували повну прихильність до закону про відкриті партійні списки. Але чим ближче до справи (до виборів), ажіотаж зменшується.
Головний соціаліст області впевненний, що одними із першочергових завдань постає необхідність завершення політичної реформи в частині реформування місцевого самоврядування, розширення повноважень влади на місцях. Зміна системи влади, переміщення її на місцевий рівень, реформування виборчого закону (партійні відкриті списки) – вкрай необхідні. Це стратегічна лінія соціалістів, яку вони ведуть близько 16 років.
Тетяна Пашкевич,
прес-служба Житомирського ОК СПУ
