Майдан розігнали рівно через півдоби після того, як парламент прийняв поправки до податкового кодексу. Для чого це було зроблено може пояснити виключно психіатр. Будь-який політолог, соціолог, психолог зрештою, міг би сказати, що це невиправдана дурість. Але про все по порядку.
Існувало два сценарії. Перший – абсолютно логічний і простий. Янукович звертається до народу і говорить: «Шановні українці, ми пішли на поступки підприємцям, але перекрили всі можливі дірки для тих, хто не платив податки». Далі розповідає нам, що завдяки цьому бюджет наповниться, пенсіонери будуть щасливі, вчителі отримають плюс 10 грн до зарплати і плакатимуть від радості… Одним словом все як завжди. Слова Януковича підхоплює державна піар машина і ми через 10 днів маємо промиті мізки. Точніше. Ми розумітимемо, що щось тут не так, але що саме нам буде неясно. Тим більше, що в Києві відкриють Московську площу, яка була відкрита місяць тому, а в Кіровограді, наприклад, нарешті запустять перший кукурузник із відкритого перед місцевими виборами міжнародного аеропорта. В цей час на Майдані залишатиметься групка незадоволених (згідно з офіційною версією – тих, кому перекрили податкові дірки). Щодень їх ставатиме менше. Телевізійники приїздитимуть до них і обов»язково знайдуть когось нетверезого. Виберуть придуркуватий синхрон якогось мітингувальника. Знімуть смішний типаж. І в результаті, за 10-14 днів із гордого Майдана підприємців у масовій свідомості виросте майдан паяців і скоморохів-тунеядців. А напередодні Нового року, щоб не заважати нормальним українцям пиячити під головною ялинкою країни Майдан можна було б розпустити. Народ був би тільки «за».
Влада обрала другий сценарій – розігнати всіх і негайно. Майдан розігнали. Кілька людей затримали. Навіть якщо податкова носа не показуватиме наступні кілька тижнів, то людська психологія така, що найближчим часом всі базари країни будуть повнитися чутками про «бєспрєдєл» податківців. Якщо хтось вважає, що так не вважатиме половина населення країни – то він глибоко помиляється. Більше того, можна не сумніватися, що ми вв’язуємося в складну внутрішню війну між населенням і поганими базаринками спекулянтами. Держава підігріватиме суспільні настрої про те, що базарники накручують ціни. Базарники розкажуть, що з цими податками і податковою жити неможливо. Хто вийде переможцем у цій війні? Явно не покупець.
Підприємці збирають новий Майдан на понеділок. Чи матиме він масову підтримку? Навряд. Він доволі швидко «розвалиться». Проте, можна не сумніватися, що в масовій свідомості градус супротиву владі виросте. Рейтинг довіри до влади впаде.
Чи розуміють це в адміністрації Президента, яка звичайно ніяких вказівок по розгону Майдана не давала, а в усьому винні столичні комунальники і восьмий зам керівника столичної міліції? Напевне, що розуміють. Але партія регіонів багато років демонструє одну і ту саму рису: вона не хоче вчитися на своїх помилках. В ПР вважають, що суспільство має звикнути до їхніх методів. Іншого з їхньої точки зору не дано. Одним словом історія потрібна для того, щоб не вчитися ні на своїх ні на чужих помилках.
Вадим Денисенко, Комментарии
