Зареєстрували, прийшов, повернувся! Напевно такими радісними вигуками мали б зустрічати численні прихильники Володимира Сацюка, які , вже в далекому 2002 року віддали йому свої голоси, серця, як потім виявилось і голови - земляку з Малина.
Отож, рішенням ЦВК від 03.08.2012 року, Сацюк Володимир Миколайович зареєстрований кандидатом в народні депутати по округу №62( м. Житомир) як самовисуванець.
Пишу тому, що саме навколо особи Володимира Миколайовича в останні два-три місяці чи не найбільш точилися запеклі дискусії місцевого політикуму і просто численних пліткарів з Михайлівської. Піде - не піде, влада висуне - не висуне, ЦВК зареєструє, чи з врахуванням фактичного громадянства Росії та 5-ти років не проживання в Україні не зареєструє? Як ми бачимо, реєструє - на раз, і буде реєструвати ще багатьох з подібною «закордонною» пропискою, так що футболіст Андрій Шевченко може спати спокійно, зареєструють і його, гарантовано не візьмуть до уваги його італійське минуле так як і сумнівне минуле багатьох претендентів. На жаль, ЦВК на очах перетворюється на одну з «нотаріальних контор» відомої установи з Банкової, штампуючи будь які рішення, якщо за нами стоїть «державний інтерес».
Не хочу і не буду копирсатися в політичному, професійному, шпигунському та закордонному минулому кандидата, нехай це залюбки роблять його політичні опоненти та бібліографи, ставлю собі завдання дещо інше, спробувати зазирнути, у вже, не таке далеке сьогоднішнє майбутнє пов’язане з цією доволі колоритною постаттю.
Отож,виникає низка природніх запитань: що спонукає йти в народні депутати Сацюка В.М.,який вже давно відірваний від реальних політичних процесів в Україні, по суті є чужим в українському політикумі, та яка роль і місія відведена на той випадок, коли мандат народного депутата стане для нього реальністю? Адже не секрет, що Володимир Миколайович в цілому притримується сьогоднішніх провладних поглядів на розвиток олігархічно-кланового суспільства, стилю та методу правління, до якого сам мав пряме відношення 8-10 річної давнини, а от в деталях, як ми бачимо є суттєві розходження. Можна впевнено стверджувати, що від влади, вже на сьогодні, є як мінімум два представники, і то ЯКІ ! Тоді що, реляції про «сплоченность команди», одностайність, та інше, просто балачки. Вже давно неозброєним оком видно, йде серйозна міжвидова боротьба провідних кланів і її наслідки, для будь кого з претендентів важко спрогнозувати, одним словом, боротьба за виживання!
Є всі підстави стверджувати, що Володимир Сацюк представляє в Україні інтереси групи осіб на чолі з Віктором Медведчуком, який нещодавно приймав в якості гостя з Москви самого ВВП, та обговорив з ним парламентську компанію в Україні і її перспективи. Виходячи з вище наведеного констатую, що саме люди від цієї групи, в різних регіонах України, під різними «соусами», мають будь за що зайти до парламенту VII- скликання( хоча б один депутат), створити навколо себе потужну фракцію( позапартійних), на кшталт скандально відомого одесита Рыбакова - «Реформи заради майбутнього» в кількості 20-30, а то і 40 парламентарів. З такою кількістю багнетів можна і «права качати» претендуючи аж на найвищі посади включно з портфелем Прем’єр-міністра уряду з кандидатурою того ж самого колись «сірого кардинала» при Кучмі Медведчука В.В. Ресурси, я так розумію для цього є не обмежені, засоби досягнення теж, так що багатьом новоявленим мажоритарникам моментально і сторицею компенсують вкладені кревні вже в листопаді та залишать з подвійною вигодою: і з грошима, і з мандатом, і з преференціями, і з недоторканістю… Як Ви думаєте, багато відмовляться від такої пропозиції? До речі, тенденції до формування абсолютно нових ( в передвиборчий період ми цього не почуємо) груп та фракцій в майбутній Верховній Раді будуть не поодинокі, вартість кожного мандата буде тягнути на вагу в золоті самого депутата, адже ставки ростуть не по днях, а по годинах, на кону по справжньому стає: бути чи не бути Україні, СНД, Митному союзу, асоціацієї з ЕС, мати чи не мати фантастичні статки та необмежені можливості, сидіти в міністерському кріслі, в тендерній палаті, на нарах чи на Канарах… По суті, таким чином, в Україні є спроба легально створити «п’яту колону» руками саме таких депутатів, яка відкрито, використовуючи парламентську трибуну та наявний мандат будуть відстоювати інтереси сусідньої держави без будь яких маскувань.
Досить про сумне, та для більшості випадків не перспективне, давайте про вже сьогоднішні короткострокові перспективи для жителів міста на найближчі 2-3 місяців в зв’язку з реєстрацією Володимира Миколайовича, а вони є:
- буде реальна нагода особисто запитати кандидата Сацюка В.М., про виконання Програмних зобов’язань перед виборцями які давались в 2002 році.(згідно даних Українського центра політичних досліджень ця інформація міститься ось на цьому сайті: http://www.politik.org.ua/elect/electcontent.php3?c=122)
- житомиряни можуть отримати небачені до тепер щедроти від здобувача мандата, і не тільки в вигляді вже традиційних обіцянок, але і в матеріальному вигляді, в тому числі, для найбільш вибагливих в рубля та твердій валюті
- хоча тимчасово, але будуть працевлаштовані працівники штабів, громадських приймалень, агітатори. Медійники та друковидавці отримають так давно очікувані замовлення, місцеві депутатські сім’ї – таке жадане та перспективне поле для діяльності та просторової уяви
- в агітаційному плані будуть застосовані самі новітні та креативні, тому числі і феєсбешні підходи по швидкому зомбування виборців, від батога до пряника, отож, наш чекає екперемент! Цікаво, як , і взагалі - чи буде він ефективно діяти на житомирського виборця з 22 річним стажем незалежності?
В зв’язку з висуванням ще одного, по духу і суті провладного кандидата, хочеться розраховувати що може створитися атмосфера справжньої конкурентної політичної боротьби, без цинічного та грубого застосування адміністративного ресурсу, де більшість учасників процесу будуть прискіпливо контролювати один, таким чином не перетворять вибори на фарс.
І головне, житомиряни в черговий раз пройдуть тест на зрілість, адже з часу Першого Пришестя Володимира Сацюка спливло багато води, суттєво змінився і помолодшав виборець, він став розбірливіший і патріотичніший, отож він і тільки він вирішить долю такого омріяного, цінного та для багатьох останнього шансу ввійти в цей клуб по інтересах з промовистою назвою Верховна Рада України!
Володимир Піньковський, блог на Житомир.info
Фотоколаж користувача Берест
