На сьогодні українці винні банкам 80 млрд грн. валютних кредитів. Через стрімке підвищення курсу долара позичальники, які брали кредити у 2004-2008 роках, сьогодні опинилися у безвихідній ситуації. Нерідко кабала кредиту штовхає людей до суїциду.
Про це 23 липня у Житомирі розповіли представники громадського об’єднання «Правдива країна», метою якого є захист інтересів валютних позичальників.
«Мета діяльності громадської організації «Правдива країна» - забезпечення конструктивного діалогу між позичальником, кредиторами і органами державної влади для попередження економічного колапсу в країні та створення чесних умов», - зазначив координатор громадського об’єднання «Правдива країна» Олексій Єсипенко.
За його словами, нині більше 7 млн. українців винні фінустановам гроші у валюті.
«В Україні більше 7 млн. валютних позичальників: 4 млн. людей взяли кредит, до них приєднуються сім'ї і поручителі. Об’єм валютних позик – 80 млрд гривень. Це по сьогоднішньому курсу. Якщо перевести по 5 грн. (адже саме таким був курс долара, коли люди брали кредити) – це всього 29 млрд.», - підкреслив Єсипенко.
Член громадського об’єднання «Правдива країна» Ілона Байкова наголосила: трагедією є те, що нерідко тягар кредиту заганяє людей у петлю.
«Більше 200 людей покінчили життя самогубством. Це тільки офіційні цифри. Не кажучи вже про серцевий напад, різке підняття цукру в крові… Люди вішалися, викидалися з вікна, було самоспалення. Бо банки працюють з колекторами… Людей доводили до самогубства», - розповіла Байкова.
Пік валютного кредитування припав на 2007-2008 роки. Тоді Нацбанк і усі комерційні банки рекомендували брати кредити саме у валюті: курс стабільний та й відсоткова ставка удвічі нижча, аніж у гривні.
Олексій Єсипенко наголосив, що люди аж ніяк не відмовляються віддавати позичене, але просять владу, враховуючи економічну ситуацію, на законодавчому рівні врегулювати питання валютних кредитів, аби плата була посильною.
«Давайте запитаємо людей: хто взяв валютний кредит. Його взяв середній клас – люди, які при роботі. Якщо влада піде нам назустріч, допоможе нам з валютним кредитом, ми допоможемо нашій державі. Бо всі, хто брав валютні кредити допомагали державі – сплачували податки, надавали робочі місця. Ми не відмовляємось сплачувати кредити. Всі згодні платити, але треба вирішити питання так, щоб це було доступно людям, щоб людина могла платити і могла жити. Але зараз в економіці настав такий час, що усі гроші йдуть лише на кредит» - каже Єсипенко.
ГО «Правдива країна» неодноразово ініціювала пікети під Верховною Радою, Національним банком, Кабінетом Міністром, аби влада їх почула. Активісти «Правдивої країни» у співпраці з юристами та фінансистами навіть розробили власний законопроект, який би урегулював кредитне питання, та передали його депутатам Верховної Ради.
Однак законопроект, запропонований активістами, прийнятий не був. Натомість Рада у першому читанні проголосувала за законопроект Руслана Князевича, який стосується валютних кредитів. Здавалося б, перший крок до вирішення проблеми зроблено, однак законопроект Князевича у первинному вигляді не принесе бажаних результатів, переконані позичальники, бо в ньому не враховано безліч важливих вимог. Зокрема, він зовсім не захищає боржників-учасників АТО.
«Приїхала людина у Малин зі Слов’янська з пораненням, зараз на реабілітації. Телефонує мені і каже, що банк подзвонив, треба заплатити кредит. Хоча влада сказала, що спише всі відсотки. Про тіло ми вже навіть не говоримо», - обурюється Єсипенко.
До законопроекту Князевича активісти запропонували внести поправки. Одна з основних вимог - переведення валютних кредитів по курсу на момент отримання кредитів та збереження відсоткової ставки, обмеження застави предметом іпотеки, право «першої руки» – при продажу кредиту колекторській чи факторинговій компанії банк має запропонувати самому позичальнику викупити кредит за суму переуступки, тобто з дисконтом 80-85%. Серед вимог і «знижки» для учасників АТО. Планується, що законопроект з поправками Верховна Рада розглядатиме в середині серпня.
Тим часом ГО «Правдива країна» запрошує «жертв» валютних кредитів приєднуватися до організації. Поділитися своєю інформацією, запитати поради у юристів та однодумців можна сторінках груп «Кредитний майдан» та «Громадський контроль банків» у Facebook.
