У розслідуваннях резонансних справ в Україні домінує політика, а не прагнення встановити істину. Про це народний депутат України Віктор Развадовський заявив минулої неділі у рідному Романові.
Звітуючи перед земляками про результати депутатської діяльності, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони багато уваги приділив темі обороноздатності країни. Він зауважив, що при всіх своїх мінусах діючий парламент виділив додатково вітчизняним силовим структурам близько 17-ти млрд. грн, із яких виконавча влада за півроку спромоглася освоїти усього трохи більше 3-х млрд. грн. І це в той час, коли Збройні Сили України гостро потребують сучасного озброєння, обмундирування та фінансування дороговартісного лікування поранених захисників Батьківщини.
Зважаючи на те, що третя у світі армія Російської Федерації на порядок краще готова до воєнних дій, адже щорічно отримує з бюджету на 1 млн. 200 тис. своїх військових суму, еквівалентну понад півтори сотні мільярдів доларів США, Віктор Развадовський назвав рішення Президента України про перемир'я неоднозначним, проте виваженим кроком.
«Свого часу я теж пройшов війну, - сказав народний депутат. - Тож знаю про неї не з чиїхось слів, як і про почуття тих військових, які втратили своїх побратимів, зазнали поранень. Та ми маємо керуватися розумом. У суто воєнній площині на сьогоднішній день нам відстояти свої національні інтереси дуже важко. А смерть, навіть героїчна, найкращих синів і дочок - це не те, що потрібно нашому народу, країні, - наголосив народний депутат. - Більше того, я теж щиро прагну визволення українських земель від окупанта. І вірю, що саме так з часом буде. Звичайно, якщо ми проявимо мудрість та єдність: нарешті проведемо давно назрілі в інтересах усіх співвітчизників реформи, озброїмо належним чином армію та максимально ефективно спрацюємо на дипломатичному рівні. А політикам, які на словах бажають продовження воєнних дій задля політичних рейтингів, пропоную взяти в руки автомат та самим скористатися ним за призначенням у зоні проведення АТО, а не лише позувати перед фото- та телекамерами».
Відповідаючи на запитання виборців, Віктор Развадовський підтвердив, що 16 січня поточного року за так звані «диктаторські закони» не голосував. «Уже 17 січня я подав відповідну заяву голові Верховної Ради України, оприлюднив її через засоби масової інформації. Цей документ назавжди залишиться в архівах парламенту. Ще в липні у рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні я письмово поінформував Генеральну прокуратуру про те, що 16 січня голосував тільки за Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».
«Сумно констатувати, - говорить Віктор Развадовський, - але у розслідуваннях резонансних справ в Україні, на жаль, домінує політика, а не прагнення встановити істину. І, зокрема, у питанні про голосування 16 січня. Чомусь моїх опонентів та деяких громадських активістів не цікавлять результати голосування за проект Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України» (щодо заочного кримінального провадження) (№ 3587). За цими поправками дозволялося здійснення кримінального провадження без участі обвинувачуваної особи органами досудового розслідування та судом. А може, недоброзичливців не цікавить істина, бо результати голосування з цього питання, зафіксовані електронною системою «Рада», засвідчили, що не тільки я не голосував «за», а що у сесійній залі за подібні закони не було необхідних 226 голосів?... І чи не для того, щоб так званим «голосуванням руками» створити видимість ухвалення цих законів, хтось свідомо ламав систему «Рада»?...
Наразі інформацію про те, що Віктор Развадовський не голосував за «диктаторські закони» підняттям рук підтвердили у свідченнях Генеральній прокуратурі і парламентарі - представники депутатської групи Суверенна європейська Україна Юрій Шаповалов, Віктор Бондар, Юрій Благодир та інші.
Зрештою, за допомогою відеофіксації сесійного засідання парламенту 16 січня можна однозначно встановити, хто і як голосував, та назвати винних у фальсифікації результатів цього голосування. «Чому це не робиться? - ставить запитання народний депутат. - Чи не тому, що тоді декому не буде з чим іти до людей? Адже про себе, виявляється, доволі часто їм нічого доброго сказати».
Щось подібне, на думку Віктора Развадовського, відбувається і з розслідуванням справи про вбивства людей у столиці України на вулиці Інститутська 20 лютого 2014 року.
Прес-служба народного депутата України Віктора Развадовського
