План розвитку Житомира кандидата на посаду міського голови Житомира Сергія Сухомлина складається з 7 основних пунктів: Теплий Житомир, Здоровий, Безпечний, Комфортний, Красивий, Розумний та Заможний.
Презентуємо першочерговий пункт плану розвитку – ТЕПЛИЙ ЖИТОМИР. Програма утеплення Житомира, ініційована Сергієм Сухомлиним, покликана економити гроші як самих мешканців, так і міста в цілому. Адже саме тепло «з'їдає» левову частину бюджетів – і сімейних, і міського. Теплий Житомир – це комплексний підхід до утеплення будинків та об'єктів соціальної сфери. Напрямок теплий Житомир складається з шести пунктів:
1) пільгові умови для ОСББ на утеплення будинків;
2) модернізація систем теплопостачання;
3) запровадження системи контролю споживання енергоресурсів, встановлення дистанційного енергомоніторингу зменшить втрати ресурсів на 7–12 %;
4) комплексне утеплення шкіл, дитячих садочків та медичних закладів. Зекономлені кошти від опалення підуть на покращення навчального процесу;
5) встановлення індивідуальних теплових пунктів та теплових лічильників за рахунок міста. Багатоквартирні будинки не будуть переплачувати за непотрібне тепло;
6) спеціальна міська програма утеплення багатоповерхових будинків. У результаті – зменшення сум у платіжках за тепло в перший рік на 15 %, у подальшому до 60 %.
Житловий фонд нашого міста – це будинки переважно 60-70-х років минулого століття. Капітальні ремонти цих будинків за час їх експлуатації не проводилися, а це означає, що їх якісні експлуатаційні властивості є набагато гіршими ніж вони були 50 років тому.
Щоб краще зрозуміти, що таке старий будинок достатньо уявити старе діряве відро, яке наповнюють водою з крану: скільки в нього води не лий – наповнити його вже не вдасться. Те саме і з житловим будинком – скільки в нього тепла не давай, теплим та комфортним він не буде. Більше того, ми маємо платити за те тепло, яке фактично вивітрюється через діряві вікна та «просочується» через стіни, фундамент, дах. Бо, як було сказано, останні, будучи конструкційними елементами будинку, експлуатуються більше 50 років і потребують капітального ремонту та, на жаль, досі його не дочекалися.
Споживання теплової енергії нашими будинками становить 150,0-250,0 кВт∙год на м2, загалом на 5-ти поверхівку, в залежності від стану її огороджувальних конструкцій, це складає 175,0-265,0 МВт∙год в рік. Тобто на одну квартиру в середньому близько 7,5 МВт∙год в рік. Що при поточних цінах на теплову енергію (623,4 грн за 1 Гкал, 1 Гкал = 1,163 МВт∙год в рік) становить близько 4,0 тис. грн за опалювальний сезон.
Варто зауважити що у європейських країнах споживання будівлями теплової енергії становить не більше 80,0 кВт∙год на м2, що на 80-225% менше порівняно з нашими будинками. Тобто потенційно мешканці квартир наших багатоповерхівок можуть платити не 4,0 тис. грн за теплову енергії за опалювальний сезон, а лише 1,5 тис. грн.
Реалізація енергоефективних заходів у багатоквартирному будинку дозволяє більше ніж у два рази скоротити рахунки мешканців за спожиту теплову енергію. Та для того, щоб досягти такого скорочення споживання теплової енергії має бути реалізований комплекс інвестиційних заходів: потрібно замінити вікна, утеплити стіни, фундамент, дах, встановити індивідуальний тепловий пункт, можливо навіть замінити або збалансувати систему опалення. Зрозуміло, що комплекс таких заходів коштує грошей, яких мешканцям зазвичай і так не вистачає. Але і тут є вихід.
Якщо нам не вистачає грошей, ми їх в когось позичаємо. Зазвичай таким позичальником є наші сусіди, друзі, родичі, в першу чергу через те, що вони не просять за це відсотки. Але якщо нам потрібна велика сума, то доводиться звертатися до банків, які своїми шаленими відсотками відбивають будь-яке бажання брати в них гроші. Європейський та світовий досвід говорить, що альтернативою банківського капіталу для реалізації енергозберігаючих заходів є механізм енергосервісу. Суть енергосервісу полягає в тому, що компанія (приватна або комунальна) укладає договір з мешканцями про надання послуг енергосервісу: компанія за власні кошти проводить роботи, що спрямовані на зменшення споживання енергоресурсів будинком і отримує дохід в залежності від досягнутого рівня економії. Отримання доходу такою компанією залежить виключно від наявності економії. Розмір винагороди для компанії визначається договором між власником будинку та компанією.
Спрощену схему енергосервісу можна зобразити наступним прикладом. Середньомісячне споживання теплової енергії будинком становить 15,0 тис. грн. Після того, як енергосервісна компанія за свої гроші (без фінансової участі мешканців) утеплила стіни, дах, фундамент, замінила вікна, поставила тепловий пункт тощо споживання теплової енергії будинком скоротилося до 6,0 тис. грн. У такому випадку економія в розмірі 9,0 тис. грн розподіляється між власником та енергосервісною компанією на попередньо визначених умовах. Зазвичай норма такого розподілу складає 20% на 80%, тобто 1,8 тис. грн залишається у власника, а 6,2 тис. грн сплачується енергосервісній компанії в якості винагороди. У випадку, коли за якийсь місяць власник спожив більше від 15,0 тис. грн теплової енергії винагорода енергосервісній компанії не сплачується.
Даний механізм є в першу чергу вигідним для мешканців, власників багатоквартирних будинків, бо дозволяє без залучення власних коштів покращити умови проживання в будинку та скоротити власні витрати на комунальні послуги.
Пропозиція створення такої комунальної енергосервісної компанії неодноразово виносилася на засідання сесії міської ради, однак необхідної підтримки в залі засідань дане питання не отримало.
Прес-служба Сергія Сухомлина
