Здавалось, зовсім недавно Президент, притиснутий до стіни кричущими фактами зі ЗМІ про беззаконня, свавілля, кримінальні розбірки, які царюють у бурштинових районах Житомирщини, Волині, Рівненщини, мало не клявся, що покладе цьому край. Робив це, як добре вміє, - емоційно, схвильовано і майже переконливо. Та й хіба тільки Президент? Ще кілька місяців тому про боротьбу з бурштиновою мафією не говорив тільки лінивий. Озброєні люди, військова техніка, пропускний режим, спеціальне промислове обладнання для відмивання каменю, цілі наметові містечка на фоні жахливих краєвидів з винищеними гектарами лісу і сплюндрованою копальнями землею. А ще з покаліченими душею і тілом місцевими жителями, які готові з лопатами йти на тих, хто перешкоджатиме їм копати, бо з того, що накопають, хазяйська рука виділяє їм на хліб, щоб не вмерли з голоду і копали далі.
Ці кадри обійшли усі ЗМІ, викликавши справжній шок у українців, для яких до цих пір янтар був символом сонця, а не крові. Влада не могла не зреагувати і вона зреагувала. Говорили державні мужі пафосно і голосно, лякали суворо і безжалісно, призначали крайніх, навіть не намагаючись бути оригінальними. Після їх промов почали говорити місцеві керманичі, і навіть на копальні кілька разів з’їздили для переконливості. Але чи змінилось за ці тижні щось, наприклад, на олевських копальнях?
«Так, після того, як влада на вищому державному рівні визнала проблему незаконного видобутку бурштину, ситуація, наприклад, у Олевському районі, який добре знаю, бо працював там головою райдержадміністрації, змінилась, - розповідає депутат обласної ради Андрій Дяченко. – Проблема перейшла на вищий рівень - і по небезпеці, і по обсягах видобутку, і по тому рівні злоби і агресії, який накрив янтарні регіони. Сьогодні там працює вже як мінімум 15 водяних мотопомп для вимивання каменю, плата за кожну із яких складає біля 600 дол. США. У місцеву лікарню знову почали масово поступати місцеві «старателі» - з численними переломами та травмами, які отримують на копальнях. А до самих копалень потік автомобілів такий, що в’їхати на трасу неможливо. І що цікаво, по часу активізація дій на кривавому янтарному фронті співпала з призначенням нового начальника міліції Олевського району (цілого полковника) . Ця подія наче нове життя вдихнула в бурштинові копальні».
На переконання Андрія Дяченка, те, що сьогодні відбувається в Олевському та і в інших районах, де добувають бурштин, в черговий раз переконує: нинішня влада не зацікавлена, щоб вирішити цю проблему. Усі пропозиції представників територіальних громад створити спеціальну Біржу чи іншу легальну установу, яка б скуповувала камінь дорожче за перекупників, яка давала б державі, місцевому бюджету додаткові фінансові надходження, зависають у повітрі. А це все кошти, які можна спрямувати на школи, дитячі садочки, дороги, на відтворення (рекультивацію) понівечених земель, де через 30 років ми можемо мати ліс і збирати гриби і ягоду. Не чують і не хочуть чути ні народні депутати, ні міністри, ні голова ОДА, ні голова РДА. Чому навіть напередодні виборів не чують? – питання риторичне.
Прес-служба Опозиційного Блоку
