У 22 об’єднаних територіальних громадах Житомирщини 18 грудня відбудуться перші вибори сільських, селищних, міських голів і, відповідно, депутатів сільських, селищних, міських рад. Юрій Матвійчук балотується на посаду Станишівського сільського голови під №5 у виборчому бюлетені. Його першочергові завдання полягають у тому, щоб створити сприятливий економічний клімату для підприємців і фермерів, забезпечити безперешкодний доступ жителів до медицини первинної ланки, відремонтувати дороги та поліпшити освітлення вулиць. Детальніше про це читайте в інтерв’ю.
— Юрію Вікторовичу, cкажіть, будь ласка, кілька слів про передвиборчі перегони, чи відрізняються вони від попередніх?
— Звісно, відмінність є. По-перше, електоральне поле значно збільшилось, оскільки до Станишівської сільської ради увійшли Зарічанська, Пісківська, Луківська, Ліщинська та Туровецька сільські ради, загалом 15 сіл. Разом з цим збільшується і відповідальність, оскільки хто б не був зрештою обраний 18 грудня 2016 року, має виправдати той кредит довіри, який на нього буде покладено.
— До речі, а що ви можете сказати про своїх суперників в цих перегонах? Як оцінюєте їх та свої шанси?
— Скажу відверто, що жодного з кандидатів, не бачу своїм суперником, оскільки вірю, що в кожного з нас благородні наміри: взяти на себе відповідальність та виправдати сподівання виборців. Тому в цій ситуації радше б називав нас союзниками, але з різними програмами. Мені здається, що всі люди давно втомилися від того формату виборів, який історично склався в Україні в останні роки – бруд, брехня, чорний піар і т.і., тому вважаю за необхідне переходити до іншої – дипломатичної моделі виборчих перегонів, коли один опонент поважає іншого, поважає його позицію і його електорат. Як би там не було – усі ми люди і день 18 грудня теж пройде, на його зміну наступить інший, а жити нам в одній громаді, тому для того, щоб не опускати очі долу після виборів, маємо з почуттям гідності пройти увесь процес. Знаєте, я захоплююсь мудрістю тих очільників громад, які після свого обрання до виконавчих комітетів або на керівні посади запрошують своїх опонентів.
— Тобто у разі вашого обрання головою Станишівської сільської ради Ви готові запросити в команду інших кандидатів?
— Чому ні? Якщо вони дали виклик собі жити і працювати надалі на благо громади, то чому не об’єднати зусилля і не дійти до спільної мети вдвічі швидше? Вважаю, що від таких кроків жителі громади тільки виграють. Ще раз повторюсь: ми маємо припинити постійне суперництво і в пріоритет ставити інтереси громади
— А як Ви ставитесь до проекту генерального плану міста Житомира, в намірах якого – приєднати до Житомира 2518 га території Житомирського району, а саме 106 га Зарічанської та 910 га Станишівської сільської ради?
— Це дійсно болюче питання, але я щиро надіюсь на чітке розуміння містян того факту, що саме сільські території розвивають без перебільшення усю країну. Жодна галузь економіки не зможе функціонувати без села. Давайте будемо чесними: на балконах корову не випасеш і картоплю не посадиш. Усі містяни, і керівництво Житомира в тому числі, хочуть харчуватися якісними продуктами, хочуть, щоб їх діти споживали овочі та фрукти, які не містять нітратів, хочуть пити справжнє молоко, яке за три доби закисає, а не стоїть на полицях супермаркетів із терміном до вживання більше року, всі хочуть виїхати в ліс і подихати свіжим повітрям, побути наодинці зі своїми думками в повній тиші і гармонії. Чи може усе це дати місто? Не думаю. Ми не вміємо цінувати і в першу чергу поважати селянина. Люди розучилися виховувати своїх дітей з повагою до сільських жителів, існує певна зверхність над селянами. Дуже прикро насправді. Особисто я буду сприяти розвитку сільськогосподарських підприємств, розвитку особистих селянських господарств, створювати умови для збуту їх продукції.
Що стосується приєднання території до Житомира – не думаю, що цього вдасться домогтися існуючій владі. Люди будуть проти, а думка громади – це для мене найголовніший закон.
— У разі Вашої перемоги, які ще завдання ставите перед собою?
Перш за все – це створення сприятливого економічного клімату для розвитку кожного, хто бажає стати підприємцем, особливу увагу та підтримку надаватиму охочим побудувати своє особисте селянське господарство або сімейну ферму, з перспективою створення сільськогосподарського кооперативу в подальшому, тому що із ситуацією, що склалася в країні – найголовніше дати можливість людям працювати і заробляти кошти. Чим більше буде створено підприємств – автоматично збільшаться надходження в місцевий бюджет, що значно розширить можливість покращувати загальні умови проживання.
Важливим питанням сьогодення є ремонт сільських та між сільських сполучень, освітлення вулиць, встановлення дитячих спортивних майданчиків, створення дозвільних центрів для молоді. Ми забуваємо, що молодь – це не тільки діти до 18 років, молодь – це громадяни до 35 років. Маючи відповідний досвід, хочу створити у всіх населених пунктах сучасні стадіони та встановити спортивно-тренувальні комплекси, спортивні гуртки, максимально залучати молодь до рухливих ігор, щоб на шкідливі звички у них просто не вистачало часу.
Крім цього, ставлю собі за мету встановлення бюветів із сучасними системами очистки води з метою забезпечення населення якісною питною водою.
Хочу в максимально короткі терміни підвести всесвітню мережу Інтернет до кожного населеного пункту. Організувати вивіз побутового сміття, провести утеплення навчальних закладів та закладів надання медичних послуг.
Також обіцяю з першого місяця роботи зробити абсолютно прозорий та відкритий бюджет використання державних коштів, щоб абсолютно кожен мешканець знав і міг контролювати, на що витрачається кожна гривня з його податків.
Медицина потребує окремої уваги. За роки незалежності, окрім того, що на рівні районів ФАПи від’єднали від районних лікарень, більше нічого насправді не зробили. У свою чергу це призвело до збільшення витратної частини, тому що збільшилась кількість управлінських посад. Але не збільшилась кількість фельдшерів на селі, не збільшилась кількість сімейних лікарів. До цього часу медичні працівники не мають мотивації працювати за новими стандартами, тому що зарплати як були мізерні, такими і залишились. Не можна мотивувати людину працювати якісно на мінімальну зарплату. Зарплата повинна бути відповідною, аби лікар розумів, що замість нього є двоє інших лікарів, які можуть зайняти це місце. Після об’єднання ми матимемо безпосередній вплив на розмір заробітної плати медичного працівника. Персонал має бути фаховий і мотивований залишатися працювати на сільських територіях.
Люди повинні отримувати якісну допомогу на місцях, у своєму селі. Для цього необхідно надати на кожен центр сільської ради відповідне обладнання, яке вже на початковому етапі захворювання зможе зробити кардіограму, УЗД та інші дослідження, а також забезпечити запас медичних препаратів. Неправильно, коли житель району мусить згаяти увесь день, аби доїхати до районної лікарні, щоб отримати первинну допомогу. Маю на меті забезпечити безперешкодний доступ мешканців до медицини первинної ланки. Якщо немає можливості відкрити ФАП у кожному селі, то лікар туди повинен приїжджати із мобільною бригадою. Має бути можливість зробити кардіограму, провести УЗД. Приїхали, провели обстеження, надали рекомендації, поїхали далі. Так як у всьому цивілізованому світі. Не треба чекати допомоги від держави, це може зайняти багато років, треба робити все можливе самостійно вже зараз, щоб мешканці сіл могли отримати якісні медичні послуги вже на першому етапі лікування.
Відверто кажучи, планів багато, про них можна говорити безкінечно, оскільки проблемних питань з моменту набуття незалежності ставало все більше, але я вірю, що разом ми зможемо створити зразкову громаду, якою пишатиметься кожен!
Прес-служба кандидата на посаду Станишівського сільського голови Юрія Матвійчука
