Чи є досконалим нове виборче законодавство, коли вибори відбуваються за так званими «відкритими списками», чи враховує ця система інтереси усіх громадян, котрі голосують на виборах, чи можуть виборці залишитись без свого представника у місцевій раді. Про це в ефірі програми «Діалоги» на Житомир.info говорили із експертами з питань виборчого законодавства - старшим радником з юридичних питань Міжнародної фундації виборчих систем Денисом Ковриженком та аналітиком громадянської мережі ОПОРА Олександром Клюжевим.
Гості студії проаналізували нове виборче законодавство, за яким відбувались останні місцеві вибори, розповіли про недоліки цієї системи та дали свої прогнози стосовно можливих реформ у цій сфері.
Раніше ми мали одне виборче законодавство, останні місцеві вибори проходили за новою системою, за так званими «відкритими списками». Раніше така схема в Україні не використовувалась. За вашими оцінками, чи виправдала вона себе на останніх місцевих виборах?
Денис Ковриженко, старший радник з юридичних питань Міжнародної фундації виборчих систем: «Тут варто сказати про наслідки і згадати, як взагалі приймався цей закон. Тобто, йшла робота багатьох експертів та громадських організацій над тим, щоб перед місцевими виборами 2015 року був прийнятий нормальний закон, який би враховував європейські стандарти, міжнародні рекомендації і базувався на відкритих списках, як це було передбачено коаліційною угодою. Тодішній голова Верховної Ради Володимир Гройсман виступив за створення робочої групи. Група працювала, підготувала, досить оперативно за місяць, законопроект, який в принципі враховував весь досвід попередніх виборів. Але, на жаль, в останній момент депутати зареєстрували в парламенті проект, який ні з ким не погоджувався і запроваджував, так би мовити, систему із «відритими списками». Вона називалась «Німецько-Британського зразка». Не має вона нічого спільного ні з Британією, ні з Німеччиною. Взята вона була із Санкт-Петербургу, де законодавчі збори Санкт-Петербургу обираються за дуже схожою системою. «Відкритими списками» там і не пахне, тому що списку як такого немає, а є якийсь перелік кандидатів. І по факту ми маємо ось цю виборчу систему із усіма її негатив ними наслідками. До речі, про багато із цих наслідків писали ще на етапі, коли проект був зареєстрований: що багато округів залишиться без представників, частина буде мати одного представника, а деякі округи, які мають ту ж кількість населення, матимуть три і більше представників. Власне, проблема полягає в цій виборчій системі, її не можна змінити таким чином, щоб вирішити її основні проблеми. Від неї потрібно відмовлятись і переходити на інші варіанти. Згадати врешті Коаліційну угоду, в якій прописувались усі ці зобов’язання коаліції, яка формально принаймні існує».
Тобто можна зробити висновок, що ця система не враховує інтереси усіх громадян, котрі голосують на виборах, бо за системою «внутрішньопартійного рейтингу» котрісь із округів могли залишитись без депутатів?
Олександр Клюжев, аналітик громадянської мережі ОПОРА: «Якщо так гостро ставити питання, то так. Бо, з одного боку, виборець ніяк не міг впливати на вибір між декількома кандидатами від однієї політичної партії. Тобто, не було персоніфікованого голосування. Формально кандидат закріплювався за територіальним виборчим округом, але, з одного боку, це закріплення не давало йому гарантій проходження до місцевої ради, а з іншого боку, виборець не мав декількох опцій, між якими міг би визначатись. Тобто, така можливість визначатись між декількома кандидатами від однієї партії лежить в основі пропорційної системи із відкритими списками, яка у нас досі не запроваджена. Тобто, ця система була підлаштована під партії, і виборець тут був другорядним суб’єктом».
