Система електронних закупівель ProZorro поставила Житомирський академічний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги у жорсткі рамки, через що актори нерідко докуповують одяг та декорації за власний кошт.
Про це журналістам розповіли 23 червня на прес-конференції, присвяченій закриттю 73 театрального сезону.
«З новою системою ProZorro ми зажаті в такі рамки! Це просто знищує театр. Той, хто це придумав, має прийти в театр і просто зробити виставу. Щоб здати виставу, ми елементарно не можемо купити тканину або якісь речі, наприклад, цей віз», - розповів режисер вистави «Вій» Петро Авраменко.
З його слів, труднощі полягають в тому, що всі закупівлі вище 3 тисяч гривень театр змушений проводити через систему ProZorro.
«Є поріг у 3 тисячі. Та поставте хоча б 50 тисяч! Тоді є зацікавленість десь щось «потягнути», так же думають там, нагорі. В нас актори ходять по магазинам, і, якщо не вистачає тканини або намиста, купують їх за свої гроші. Хто тут на чому нагрівається, люди? Театр – це те, що робиться для людей», - обурюється режисер.
Художній керівник театру Наталія Тімошкіна розповіла, що дуже складно закупити тканину на костюми для всього акторського складу, якщо тканину не бачиш і не можеш помацати.
«Уявіть: масові сцени. Треба пошити костюми на весь театр, на 70 осіб. У деяких акторів не по одному, а по декілька костюмів. Тканину, щоб щось пошити, треба помацати. Ми йдемо в магазин і кожну тканину не лише помацаємо, а відходимо, щоб подивитись, як вона «грає». Щоразу виходиш за рамки отих трьох тисяч. А чекати, коли тобі хтось згори скаже: «Отам купуйте тканину», то вона мені не потрібна. Я її не мацала, я не знаю, як вона буде «працювати» на сцені. Тому що навіть дорога тканина може не «грати» на сцені, і навпаки. Це дуже індивідуальний і творчий процес», - зазначила худкерівник.
Петро Авраменко навів приклад із декораціями вистави за містичною повістю Миколи Гоголя «Вій», до прем’єри якої якраз готувалися актори.
«Є ескіз, є декорації. Художники виходять, роблять свічки. Бачите, он зі свічок звисають вірьовки. Це ми сьогодні повісили. А взагалі вони йшли без них. Ми вийшли сьогодні, буквально перед конференцією, і почали вішати. Ми ще будемо додавати і додавати. Ми по ескізу навіть не вгадали, тому що поки не повісиш, поки не побачиш… А я вірьовочки не вписав! А там дядько із тіточкою, чи невідомо хто там сидить, приносять і кажуть: «А нащо це Авраменку на «Вій» вірьовки? Ми тут подумали, їх не треба», - поскаржився режисер.
Наталія Тімошкіна розповіла, що Петру Авраменку довелося відкласти безліч чудових ідей, тому що театр «не вписувався» у формат фінансів.
«Ось це сіно – воно тут майже як натуральне. Матеріал, з якого воно зроблене – дешевий, але його потрібно багато. Ми 3 рази робили замовлення, а цехи простоюють. Ми фізично не встигаємо. Ми зачепили дуже важку тему, це наш головний біль. Якби ми могли на щось вплинути, то дуже просили б: відмініть закупівлю через ProZorro!», - сказала художній керівник.
Журналістам розповіли, що в новій виставі «Вій» багато містики, але вона не стільки страшна, скільки «страшно цікава».
Прес-конференція 23 червня на фоні декорацій вистави "Вій"
