Дякую, спасибі, щире, велике або ж сердечне. Ці слова вдячності, сказані зазвичай автоматично в знак ввічливості, з’явились сотні років тому і стали чи не найуживанішими у нашому повсякденному житті. Щоб нагадати людям про гарні манери та вміння висловлювати вдячність ООН і ЮНЕСКО започаткували Всесвітній день «дякую», який щорік відзначається 11 січня. У найввічливіший день року Житомир.info вирішив запитати у житомирян, кому вони найчастіше «дякують» й власне за що.
«Соромно сказати, але «дякую» говоримо на автоматі. Але ж, якщо скорочено, то «спасибі» - це слово Спаси Господи. Тому, потрібно дякувати щодня Господу Богу Ісусу Христу, що ми живемо, їмо. Дякувати рідним за те, що вони поруч з нами, бабусь, дідусів, щоб вони були здорові, адже це наша підтримка. Дружині дякувати за те, що мене терпить. Доньці дякую, що росте слухняною», - говорить Олексій Журавський.
«Дякую мамі за те, що вона у мене є», - додає Софія Журавська.
«В першу чергу дякуємо Богу за те, що ми є. За те, що ми маємо кожний день, за діток моїх», - ділиться Світлана Орехівська.
«Достойним варто казати «дякую» та й взагалі, якщо у людини добре серце. Навіть, якщо людина нічого тобі не зробила, не допомогла, але цьому спонукає настрій, або захід, то потрібно звичайно дякувати і жити з добрим серцем. Так набагато краще, аніж жити з черствим або злим серцем», - каже Валентин Лимар.
«Дякую батькам за те, що вони підтримують мене і люблять», - відповідає Марія Німчинська.
«Батькам дякую, Богу дякую кожного дня за те, що ми живемо, що у нас все добре, що усі живі та здорові. Дітям дякую, що вони у нас слухняні, дякую усім своїм рідним. Думаю, що це слово кожна людина хоче чути від своїх рідних і близьких, а коли почує, то і на душі приємно, і звичайно воно має магічні властивості», - впевнена Оксана Метельська.
«Постійно дякую, тому що це дуже гарний моральний принцип життя. Бути задоволеним тим, що у тебе є, мріяти про те, чого у тебе іще не здійснилося і дякувати за здійснені плани, дякувати оточуючим людям. Тоді відбувається цікавий процес обміну із всесвітом енергією, коли ти дякуєш оточуючим людям і кажеш ці слова від щирого серця, а не формально, вони це відчувають. Ти тоді працюєш із всесвітом на особливих хвилях добра, а всесвіт з тобою, так само діє. Він на таких же хвилях повертає тобі назад твоє добро», - розповідає Ганна Івченко.
