Про ступінь готовності медичних закладів Житомирської області до другого етапу медичної реформи та контрактування з Національною службою здоров’я України говорили під час наради в Житомирській облдержадміністрації 25 лютого. Підписати контракти з НСЗУ медзаклади другого та третього рівня мають до 28 лютого, а вже з 1 квітня вони отримуватимуть фінансування іншим шляхом: не за рахунок субвенції на утримання медзакладу, а за надання послуг.
«Мета цього другого етапу – це надати якісну медичну допомогу більшій кількості населення нашої країни, наблизити медичні заклади до людей, принаймні другого рівня надання медичної допомоги. Саме через це з’явився термін «опорні лікарні», це доволі умовна назва. Мова йде про рятування життів людей, мова йде про те, щоб людину встигли врятувати, якщо вона опиниться в екстреній ситуації, екстреній для її здоров’я. Екстреною ситуацією при цьому є стан, коли є пряма загроза для життя людини. Це не про гіпертонічний криз, це не про підвищену температуру до певного рівня. Тобто, є чіткі критерії, і саме задля цього ми проводимо реформування екстреної медичної допомоги, яка має бути комплексною. Починаючи від оновлення автопарку карет екстреної медичної допомоги, продовжуючи практичним рівнем навичок працівників, які працюють в системі екстреної медичної допомоги, продовжуючи діями, які спрямовані на збільшення заробітної плати – як фельдшерів, так і водіїв екстреної медичної допомоги, лікарів, всіх, хто до цього долучений. Звісно, якщо ця допомога є комплексною, то людину потрібно привезти у відділення, яке зможе надати якісну кваліфіковану медичну допомогу в екстреній ситуації. Саме про такі відділення зараз і йде мова. І саме їх назвали опорними. Основним критерієм для опорних лікарень є досяжність протягом шістдесяти хвилин. Виникає і друге запитання – про дороги: як можна за 60 хвилин довезти, навіть якщо є нова карета екстреної медичної допомоги. В уряді знають про цю проблему і зараз йде обговорення, яким чином зробити ремонт тих доріг, які якраз і мають забезпечити своєчасне рятування життів людей», – розповів заступник міністра охорони здоров’я Дмитро Коваль.
На зустрічі також згадали і про ситуацію, яка склалась із житомирською міською лікарнею №2. За словами голови облдержадміністрації, після консультацій із міською владою та народними депутатами-мажоритарниками до мережі опорних лікарень будуть пропонувати зміни.
«Лікарні закриватись не будуть. Друга лікарня так само може надавати послуги. І питання – зробити переоснащення приймального відділення другої лікарні. Але, повертаючись до цього, я скажу, що це питання не тільки другої лікарні, це питання Олевської лікарні, це питання Малинської лікарні, сьогодні виникло питання і Чуднівської лікарні. Будемо все прораховувати спільно з міністерством охорони здоров’я, спільно з урядом і будемо додатково піднімати питання, щоб внести зміни в список мережі опорних лікарень. Питання поки не зняте, скажу коротко», – зазначив голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко.
Нагадаємо, 20 лютого 2020 року на позачерговій сесії Житомирської міської депутати з’ясовували, хто винен у тому, що міську лікарню №2 не внесли до списку опорних.
Як повідомляв Житомир.info, перелік опорних лікарень Кабінет міністрів затвердив розпорядженням від 15 січня 2020 року. У Житомирській області опорними закладами стали: Бердичівська міська лікарня; Коростенська центральна міська лікарня; Новоград-Волинське міськрайонне територіальне медичне об’єднання; Овруцька міська лікарня; Житомирська центральна районна лікарня; Центральна районна лікарня ім. Д. І. Потєхіна (Коростишів); Лікарня №1 ( Житомир).
