Як фінансуватимуться заклади вторинної ланки медицини, розповідала під час робочого візиту до Житомира заступниця міністра охорони здоров'я України Ірина Микичак. Зокрема, під час зустрічі із медичними працівниками та журналістами заступниця міністра говорила про те, що в різних областях МОЗ бачить проблеми з роботою тубдиспансерів та психіатричних стаціонарів.
«Не тільки в Житомирській області є проблеми з туберкульозними стаціонарами – і з психіатричними, і з педіатричними, і з госпіталями інвалідів воєн. Є різна специфіка, є дійсно унікальні стаціонари в Україні, але тим не менш – їх потрактували як занедбані і неефективні. Така основна теза є наших опонентів, які кажуть, що ми хочемо ручного управління для того, щоб фінансувати занедбані, неефективні стаціонари з «феодалами» – головними лікарями. Це цитата», – каже заступниця міністра охорони здоров'я України Ірина Микичак.
За словами заступниці міністра охорони здоров'я, наразі фахівці відомства працюють над тим, щоб запропонувати зміни до того, як фінансуватимуться заклади «вторинки», і вже за кілька днів готові будуть презентувати свої пропозиції.
«Фактично всі, хто працює в МОЗ, у новій команді, має досвід роботи в закладах чи в адміністрації і розуміє, які є проблеми в областях. В тій пропозиції, яка стосується змін, фінансування за програмою медичних гарантій передбачено, як ми називаємо цей проєкт, «80+». В нас розглядається два сценарії: що туберкульоз і психіатрія мають бути профінансовані цільовою дотацією. Це, безумовно, не означає, що мають бути профінансовані всі, хто сидів і чекав, що нічого не буде, реформи не буде, а ми й так отримаємо гроші за те, до ми приходимо на роботу. Цільове дофінансування не знімає відповідальності із керівників і не знімає з власників обов’язок проводити трансформаційні процеси. Ми працюємо над тим, щоб частина пацієнтів, які перебувають в психіатричних стаціонарах, які втратили зв'язок із родиною і які більше потребують соціальної реабілітації, а не лікування, щоб вони перебували в закладах соціального захисту. Бо такою є європейська практика – кожна громада повинна мати осередок для своїх громадян, які мають проблеми з психічним здоров'ям, заклади такої реабілітації, амбулаторної допомоги. Тобто, є концепція психічного здоров'я. Нарешті, бо останні два роки цей папір лежав десь в шухлядах Міністерства охорони здоров'я, і ми його вже випускаємо в світ. Рівно, як і наказ про паліативну допомогу, який був візований в Міністерстві ще в березні 2019 року, і тільки тепер ми його дістали, опрацювали і віддаємо. Рівно, як і поставки медикаментів – зараз, думаю, колеги підтвердять, завозяться препарати для лікування онкогематології, дитячої онкології, перитонеального діалізу, за які гроші пішли з Міністерства ще в 2018 році. Складний спадок є, я не хочу нікого звинувачувати, але я констатую той факт, який є і про який говорилось, ще коли я працювала в області, але брак комунікації не давав можливості до керівництва донести цю інформацію. Тобто, психіатрію і туберкульоз ми будемо підтримувати. Пакети «інсультні» та «інфарктні» будуть збільшуватись. Всі інші заклади мають отримувати фінансування в розмірі не менше 80% від історичного бюджету», – розповіла заступниця міністра охорони здоров'я України Ірина Микичак.
Як повідомляв Житомир.info, з початку квітня 2020 року в Україні розпочався другий етап медичної реформи. Зокрема, це стосується закладів, які надають спеціалізовану медичну допомогу. 8 квітня директор КП «Обласний центр громадського здоров’я» Олександр Зарицький пояснював, що «на другому етапі заходять заклади, які надають спеціалізовану допомогу. Зокрема, це «швидка»; лікарня, поліклініки, лікарні починаючи з районних та закінчуючи вузькоспеціалізованими, як обласна лікарня, онкодиспансер, психіатричні лікарні, тубдиспансер». Для пацієнтів це означає, що за направленням сімейного лікаря профільний спеціаліст має надати допомогу безкоштовно, а також потенційний хворий може обрати до якого лікаря йти.
