Суспільство

Цифрова економіка – це майбутнє, і Державний університет «Житомирська політехніка» до нього готовий

23 липня 2020, 12:14

Про сучасні зміни в Україні та світі говорять багато, особливо про цифровізацію, або, як часто ми чуємо, – діджиталізацію. Останні події з пандемією COVID-19 змусили і державні органи, і бізнес, і пересічних громадян замислитися над питанням їх готовності працювати в діджитал світі. Держава ставить одним із найважливіших пріоритетів тотальну цифрову трансформацію України. Тому бізнесу, що хоче бути гнучким та ефективним в складних та непередбачуваних умовах, а також фахівцям, які прагнуть будувати успішну кар’єру, слід брати на озброєння сучасні та прогресивні засоби цифровізації.

Як світ змінюється під впливом цифровізації та які можливості вона відкриває для бізнесу та фахівців, ми запитали у завідувача кафедри цифрової економіки та міжнародних економічних відносин Державного університету «Житомирська політехніка», доктора економічних наук Катерини Шиманської.

Пані Катерино, які тенденції наразі існують у світі? Та як вони впливають на Україну загалом?

Тенденції цифровізації у світі безпрецедентні та, разом з тим, викликають неймовірну кількість суперечок. Незважаючи на проблеми конфіденційності, злому, фейкових новин та інші негативні аспекти життя в цифровому світі, Інтернет та соціальні медіа продовжують охоплювати світ.

Рівень цифровізації у країнах світу, в тому числі в Україні постійно зростає. Щодня мільйон нових людей приходять в Інтернет та соціальні медіа, але не тільки заради розваг – вони купують та продають товари, послуги, споживають контент, працюють – 57% світового населення зараз є користувачами Інтернет. А це 4,4 мільярди людей.

Тільки за 2019 рік зростання обсягів електронної комерції склало 14%, в цілому вона перевищила 1,7 трлн дол. США (для порівняння це в 10 разів більше ВВП України). До речі, відповідно до Цифрової адженди України до 2030 року частка цифрової економіки у ВВП нашої держави планується на рівні 65%.

Проте, той, хто думає, що цифровізація – це далеке майбутнє, – глибоко помиляється. Просто заради цікавості дайте собі відповідь на запитання: чи купуєте Ви в онлайн-магазинах, чи користуєтеся мобільним банкінгом, чи використовуєте Ви соціальні мережі для ведення бізнесу, чи замовляєте квитки чи готелі онлайн? І якщо відповідь «так», то вітаю – Ви уже живете «в цифрі».

Цифрове середовище спрощує наше життя та звичну діяльність, вивільняючи час для важливих для нас речей – сім’ї, подорожей, хобі та відпочинку. Очевидно, що цифрову трансформацію не зупинити. Важливе питання: чи готові ви до неї. Але наголошу, що адаптуватися та ефективно користуватися досягненнями цифровізації може кожен, адже в період карантину всі ми раптом долучилися до онлайн-формату здобуття освіти і навіть встигли оцінити його переваги.

Як, на Вашу думку, цифровізація впливає на ринок праці? Чи змінюються очікування роботодавців?

Цифровізація суттєво розширює можливості для працевлаштування і подальшої роботи. Служби персоналу через онлайн-сервіси поширюють інформацію про наявні вакансії, дистанційно проводять співбесіди з кандидатами з різних куточків країни. Це дозволяє кандидатам в комфортних умовах проявити свої найкращі сторони, а рекрутерам – більш ретельно провести оцінювання претендентів. В цьому аспекті онлайн-формат економить час та зусилля підбору персоналу.

Цифровізація робочих місць підвищує ефективність виконання робочих завдань, адже працівники не витрачають купу часу на непотрібні уточнення від замовників або керівництва, без яких вони не можуть рухатися далі. Роботодавці очікують, що виконавець буде постійно доступний для професійної консультації, навіть на відстані – тому набуває популярності, особливо в умовах пандемії, так звана «remote»-зайнятість (дистанційна робота). До речі, і роботодавці мають зиск від такої роботи – скорочуються витрати на організацію офісного простору, дехто суттєво економить на скороченні офісних площ.

Це дозволяє «відв‘язати» працівника від фізичного офісу і дати йому реальну можливість розібратися у питанні на місці. Тому важливо, щоб працівник володів «прокачаними» навичками цифрової комунікації в глобальному просторі, розумівся на особливостях роботи цифрових сервісів, наприклад, таких звичних додатках Google для вирішення професійних завдань, відповідних мобільних додатках, інструментах соціальних медіа. Працівники повинні володіти необхідними цифровими навичками, і не тільки за своїм фахом. Наприклад, сучасний економіст, окрім ґрунтовних професійних знань та навичок, має вміти користуватися сучасними комунікаційними технологіями, бути обізнаним у правилах безпечного електронного документообороту, а також вміти організувати виконання проєктів та роботи команди у цифровому просторі.

Ви згадали про цифрову трансформацію в освіті. Складно уявити звичний для всіх освітній процес у вузі та заняття у цифровому просторі. Чи є такий досвід у Житомирської політехніки і які власне особливості дистанційного навчання можуть бути впроваджені у підготовку фахівців з цифрової економіки?

В першу чергу, я скажу про кафедру цифрової економіки та міжнародних економічних відносин та факультет бізнесу та сфери обслуговування Житомирської політехніки. Певним «цифровим» викликом, звісно, став раптовий карантин та потреба організації дистанційного навчання. І, на щастя, колектив кафедри та факультету виявився готовим до цих викликів, організувавши викладання та проведення атестації у цифровому середовищі. Ці технології освоювалися викладачами уже понад три останні роки.

Враховуючи те, що наше майбутнє є досить непередбачуваним з відомих усім причин, я особисто бачу важливим завданням роботи кафедри при підготовці фахівців з економіки саме налагодження ефективного, цікавого та результативного навчання в безпечних умовах для студентів. Це є наш пріоритет. При цьому повна цифровізація навчальних курсів та їх адаптація до цифрових умов проведення занять є неможливою без кропіткої роботи та переосмислення значення викладача та його онлайн-підтримки при впровадженні цифрових освітніх технологій. Це якраз вигідно відрізняє Житомирську політехніку, яка гідно впоралася з надзвичайними умовами роботи.

Ці зміни, про які Ви говорите, мають початися саме з вузів, які мають запропонувати якісно новий продукт студентам та роботодавцям? А чи адаптуєтеся Ви як викладачі до нових вимог підготовки фахівців, в тому числі в умовах цифровізації.

Дійсно, високі вимоги слід виставляти саме до себе, в першу чергу. Адже для того, щоб йти в навчальні аудиторії до прогресивної та сучасної молоді, треба самому бути в тренді.

Колектив кафедри постійно підвищує кваліфікацію, викладачі здобувають другу вищу освіту в галузі інформаційно-комп’ютерних технологій, проходять підвищення кваліфікації та проходять програми неформального навчання. Ми знаходимося в постійному пошуку нових засобів навчання – проводимо тренінги з написання проєктів, беремо участь у конкурсах від бізнесу, де демонструємо навички застосування цифрових технологій для вирішення типово економічних задач. До речі, двічі за останній рік студенти кафедри виходили у фінал та здобували призові місця у таких конкурсах, що свідчить про їх готовність до успішного професійного майбутнього.

Осучаснити економічну освіту у цифровому середовищі допомагає не тільки оволодіння цифровими технологіями, а й фахове використання іноземних мов. На кафедрі цифрової економіки та міжнародних економічних відносин успішно функціонує повністю англомовна програма «Economics» для студентів-іноземців Житомирської політехніки, а викладання фахових дисциплін забезпечують досвідчені викладачі кафедри.

Ми активно освоюємо нові технології організації та управління бізнес-процесами компанії, цифрові технології управління документооборотом, а також їх використання для досягнення особистих цілей розвитку фахівця з економіки. Зокрема, нами впроваджено освітню програму підготовки фахівців з економіки «Цифрова економіка», де студентами пропонуються не тільки дисципліни фундаментальної економічної підготовки, але й курси освоєння цифрових технологій в економіці та управлінні (цифровізація документообороту та електронний офіс, SMM та аналітика ринку, цифрові технології управління персоналом, ЗЕД та митних розрахунків, електронний банкінг та цифровізація розрахунків, електронна комерція). Крім того, студенти спеціальності вивчають курси управління бізнес-процесами та розвивають власні soft skills.

Звучить цікаво. А власне які перспективи працевлаштування таких фахівців?

Не дивлячись на те, що освітня програма нова, потенціал працевлаштування надзвичайний. Наразі переважна більшість компаній переходить в онлайн-простір, цифровізуючи всі свої бізнес-процеси – від набору персоналу до просування продукції на ринок та обслуговування клієнтів. Крім того, навіть державний сектор, який завжди сприймався як дуже консервативний, потребуватиме фахівців з економіки з потужними цифровими навичками, адже при органах влади уже зараз створюються цілі відділи цифрової трансформації, а адміністративні послуги максимально переходять у режим онлайн.

Тому, крім класичних економічних посад фахівці з цифрової економіки зможуть обіймати посади, які вимагають навичок впроваджувати сучасні бізнес-моделі та системи управління якістю; управляти товарними запасами та процесами виробництва і збуту; управляти персоналом компанії та продуктивністю праці на основі програм професійного розвитку та мотивації; здійснювати бізнес-планування та реалізовувати інвестиційні проєкти; використовувати сучасні інформаційні технології в управлінні бізнес-процесами; здійснювати аналіз та діагностику діяльності компанії на основі використання цифрових технологій.

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Теги: діджиталізація Житомирська політехніка Шиманська  
Матеріали по темі