Як ветеранам війни адаптуватись до мирного життя – у Житомирі презентували результати дворічної Програми з підготовки психологів за стандартами НАТО та ЄС з учасниками бойових дій. Загалом до участі в програмі залучили 12 практикуючих психологів з військових частин, шпиталів та центрів реабілітації з Житомирської та Вінницької областей. Окрім теоретичних занять, фахівці проходили стажування та проводили практичні консультації з польськими військовими.
«Той проєкт, який був реалізований для психологів, це також в певному сенсі і певний рівень нашої спільної довіри. Тому що це дуже делікатна справа – психологічне лікування. Ваші психологи також брали участь в лікуванні наших військових. Тобто, цей рівень довіри дійсно дуже великий. І ми побачили, що реалізація цього проєкту дає також і певні підстави для взаємної довіри між нашими суспільствами – польським та українським», – сказав Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дамян Цярціньскі.
За словами учасниці програми психолога Олени Масик, під час консультацій фахівці працюють не лише з ветеранами та учасниками бойових дій, але й з родинами військових.
«Специфіка включала достатньо широкий обсяг не тільки травмотерапії, коли ми говоримо, що людина була травмована психологічно якимись певними подіями, якимись певними видовищами, втратою друзів і так далі, але робота полягає й в тому, що залучаються і члени сім’ї. І навчальна програма була настільки широкою, щоб охопити не тільки роботу з самими ветеранами, а й з членами сім’ї. Взагалі специфіка роботи з військовими полягає в тому, що військові не бажають отримувати таку допомогу. Дуже мало людей, які відчувають, що вони можуть звернутись самостійно. Зазвичай звернення йде, коли людина потрапляє в госпіталь (Житомирський військовий, де я раніше працювала, або в Бердичівський госпіталь ветеранів, де головним лікарем є Павло Журбенко). І вже тоді вона проходить обстеження, отримує якусь консультацію і отримує додаткову допомогу», – каже психолог Олена Масик.
Психолог розповідає: організм специфічно реагує на стресові ситуації, і після повернення з зони бойових дій адаптація може відбуватись протягом тривалого часу. Для цього з ветеранами проводять консультації, на яких, як каже Олена Масик, їм допомагають знову «отримувати задоволення від життя».
«При тривожності, при постійному відчутті пильності, настороженості – це все специфіка того, що нервова система налаштовується на так званий бойовий режим. І чим довше ви були в бойових діях, тим довше вам виходити з того «бойового режиму». Й отакого моментального переключення на безпечній території не відбувається. Ми говоримо про те, що перша допомога від психолога – це стабілізація фізіологічного стану, зменшення пильності, відчуття того, що тілу комфортно. Бо дуже багато людей серед ветеранів, які вживають алкоголь, і вони себе таким чином намагаються лікувати. Вони полегшують свій стан. Але це веде до дуже негативних наслідків, до конфліктів в сім’ї і так далі. І робота психолога – це пояснити і родині, і самому ветерану, що є й інші методи, більш корисні. На консультації відбувається пояснення з точки зору фізіології, психофізіології: що з нами відбувається, чому це відбувається саме так і чому організм так реагує. І ми навчаємо вправам, на які людина реагує таким чином, щоб перелаштуватись на «мирний режим». Як я кажу: я навчаю людей переходити з режиму «бий, біжи, рятуйся» в режим «отримуй задоволення від життя», – каже психолог.
Наразі міністерство ветеранів та польські партнери планують продовжити співпрацю та готувати фахівців, які зможуть навчати українських психологів працювати з ветеранами війни та надавати їм кваліфіковану допомогу під час адаптації до мирного життя.
Історію ветерана АТО Андрія Забігайла, який приїхав у Житомир на реабілітацію і став військовим капеланом, читайте тут
