Зараз дуже просто поспілкуватися дистанційно з людиною у будь-якій точці планети через соцмережі, месенджери, відеозв’язок чи телефон. На це не потрібно витрачати великих коштів та можна зробити практично миттєво або в режимі реального часу. А ще кілька десятків років тому все це виглядало досить фантастичним. Міжміські та дзвінки у інші країни були досить дорогі, а основним методом дистанційного спілкування було листування. Багато хто пам’ятає, як очікував у дитинстві листи від своїх друзів по листуванню, яскраві святкові листівки від родичів. Старше покоління ж може навіть згадати, як у листуванні проживалося ціле життя, знаходили і втрачали кохання, отримували звістки та спілкувалися з рідними та близькими, яких давно не бачили. Поштові скриньки були у кожному будинку і відігравали не лише практичну роль. У приватному секторі їх гарно оформлювали, а у багатоквартирних будинках намагалися надійно замикати, щоб зберегти приватність.
Зараз листуванням спілкуються лише за ради розваги. Переважна більшість того, що кидають нам у поштові скриньки це офіційні листи, документи, платіжки та реклами. Старше покоління досі виписує книжки, журнали та газети поштою.
Поштові скриньки зараз стають більш декоративним рудиментарним елементом. Листоноші навіть жаліються, що частина людей у приватному секторі просто від них відмовилися, тому їм нема де залишати кореспонденцію та зазначають, що з такої позиції цінують навіть старі іржаві поштові скриньки.
Ті ж хто зберіг поштові скриньки на своїх приватних будинках не завжди купує стандартну скриньку у поштовому відділенні, люди намагаються креативити і навіть роблять скриньки для листів власноруч. А якщо пройтися старим містом, то можна ще знайти старовинні скриньки з написами “для писемъ и газетъ”
А як житомиряни попереджають про злих песиків у своїх дворах - дивіться тут
