Перед 30-ю річницею Незалежності України на майдані Соборному в Житомирі завершили реконструкцію скверу, що передбачала, зокрема, встановлення 50-метрового флагштоку Державного прапору. Паралельно з роботами з реконструкції майдану на Соборному проводились і археологічні розкопки, під час яких краєзнавці роздобули чимало артефактів.
Про це йдеться у публікації старшого наукового співробітника відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександра Тарабукіна, присвяченій 1137-ій річниці від дня народження Житомира й 10 вересня опублікованій у Facebook.
«Дослідження проводилися упродовж липня – серпня 2021 р. експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук В.А. Гнери, спільно із відділом досліджень КЗ “Житомирський обласний краєзнавчий музей”. Роботами охоплено територію скверу загальною площею 0,383 га. Здійснювався нагляд і спостереження за земляними роботами, зокрема, в межах котловану під флагшток, траншей під мережі, пішохідних доріжок і газонів (Рис. 2). Під час археологічного нагляду, на всій площі скверу зафіксовані культурні нашарування, виявлено 4 об’єкта, зібрано чималу кількість різноманітних і різночасових артефактів», – пише Олександр Тарабукін.
Рисунок з Facebook-сторінки Олександра Тарабукіна
Зазначається, що у процесі спостережень з’ясувалося, що тут збереглися культурні нашарування.
«Примітно, що вони у цій частині міста формувалися протягом тривалого часу, щонайменше 500-600 років, і охоплюють період з XIV/XV до 70-х років ХХ ст. включно», – зауважує краєзнавець.
На основі вивчення картографічних матеріалів, аналізу результатів спостережень та зібраних знахідок, науковці роблять спробу попередньо в загальних рисах та в хронологічній послідовності висвітлити основні віхи історичного розвитку території, на якій проводилися дослідження.
Знахідки засвідчують, що ця частина міста почала освоюватися орієнтовно на рубежі XIV/XV – 1 пол. XVI ст.
1-й період, литовська доба. Цей період репрезентують фрагменти вінець, стінок і денця глиняного кружального посуду архаїчного вигляду (Рис. 3 - нижче; 1-6 - у слайдері). Крім того, знайдено характерний для того часу крупний фрагмент пічної кахлі (Рис. 3, 7 - нижче).
Рисунки з Facebook-сторінки Олександра Тарабукіна
«Темний і, водночас дуже важкий період в історії міста. Темний, тому що здебільшого нічого невідомо. Археологи буквально по крихтах збирають інформацію про ті часи. Попередньо, на основі зібраних матеріалів, можна стверджувати, що Житомир того часу мав чималеньким містом. До його складу входили замок і прилеглий до нього з напільної східної та південно-східної сторони – окольний град. Перші повідомлення про місто з’являються у хроніках наприкінці XIV ст. То були дуже важкі для населення міста і краю часи», – зазначає Олександр Тарабукін.
Літописи засвідчують про неодноразові, доволі жорстокі набіги на терени Волині і Київщини войовничих татар, які завжди супроводжувалися потужними погромами і пограбуваннями. Один із таких набігів для Житомира, як стверджують описи Житомирського замку за 1545 та 1552 рр., був фатальним. Мається на увазі похід кримського хана Менглі-Гірея І на Україну у 1482 р. Після нього місто майже століття не могло оправитися від пережитого, а місцеві храми, після того набігу пустували близько 80 років.
У наступному періоді (2-й період, польська доба), який датується в межах 2 пол. XVI – початку 90-х років XVIII ст., життя у цій частині міста продовжувалося. В житті і побуті містян з’являються нові зразки предметів матеріальної культури. Зокрема, горщики із високими, прямими, трохи відхиленими назовні вінцями, декоровані по середині вінчика виступом у вигляді рельєфного валика, появу якого вчені відносять до 2 пол. XVI – XVII ст. Знайдені також фрагменти глиняних пічних кахлів і будівельної кераміки, тютюнових люльок, які у побуті житомирян з’являються у XVII ст., уламок свинцевої кулі, кресальний кремінь для висікання вогню, уламки скляного посуду з патинованою поверхнею, мідні монети карбовані за часів правління короля Польщі, великого князя Литовського і Руського Августа ІІІ в середині – 2 пол. XVIII ст. та інше. З цим періодом можна пов’язати пляму заповнення заглибленої у ґрунт будівлі, виявленої у західній частині котловану, яка постраждала від доволі потужної пожежі.
В період часу від рубежу XVIII / ХІХ – до початку ХХ ст. (3-й період) міські укріплення своє оборонне значення втрачають назавжди, поступово забудовуються і зникають з мапи міста. Територія міського поселення інтенсивно розбудовується, крім традиційних дерев’яних у місті з’являються нові одно- або двоповерхові муровані будинки. До цього періоду можна віднести рештки цокольної частини і стінки мурованих будівель, частину стіни, у нижній частині якої виявлено напівзасипану нішу та відповідно характерні для того знахідки. Серед них повного профілю горщик, фрагменти вінець і ручок кружального посуду в числі яких виготовлені із червоної, жовтогарячої або жовтувато-коричневої глини, поверхня яких нерідко покрита поливою, фрагменти стінок і денець посуду, прикрашеного підполив’яним розписом. Тут також знайдено бронзовий наперсток, мідний ґудзик від одягу, верхня частина якого декорована рельєфним зображенням двоголового орла, свинцеві митні пломби, одна з них з датою – 1871 р., ґудзик з олов’янистого металу, мідні монети карбовані на теренах Російської імперії за часів правління Олександра І та вироби із скла. У цей же час з’являються вироби із порцеляни і фаянсу.
І остання група знахідок, датована 50 – 70-ми роками ХХ ст. репрезентує радянську сторінку з історії досліджуваної ділянки (4-й період). Серед знахідок, що з’явилися у той час, можна виділити фрагмент порцелянового блюдця із клеймом зеленого кольору із зображенням слона, під яким в один рядок напис “Городница”. Таке клеймо, за даними науковців, побутувало у період з 1944 по 1953 рр., коли підприємство підпорядковувалося українському об’єднанню “УкрФарфорТрест”, а також фрагменти порцелянового і фаянсового посуду, у тому числі тарілок, блюдця та інших форм, фрагменти денець скляних банок і пляшок з виробничими клеймами, залізний гачок для одягу. Знайдено також трохи потерту бронзову монету номіналом 3 копійки, карбовану на теренах СРСР у 1955 році.
«Таким чином, дослідження в межах скверу на Соборному майдані, дали не лише нові матеріали для вивчення історичного минулого, але й дозволили ліквідувати одну із багатьох білих плям на археологічній карті м. Житомира», – підсумовує Олександр Тарабукін.
Детальніше про знахідки краєзнавців та історію Житомира у вище зазначені періоди читайте ТУТ
Як повідомляв Житомир.info, восени 2019-взимку 2020 року в Житомирі на території колишнього магістрату, де проводились роботи з реставрації, археологи знайшли десятки предметів побуту минулих століть. Спеціалісти працювали в режимі археологічного нагляду і проводили дослідження вздовж фундаменту будинку, де будівельники заклали траншеї, а також у підвалі.
